Попри незмінну пихатість російських можновладців, систематичні удари ЗСУ по російській території, говорячи мовою Трампа, вибивають з путінських рук перемовні козирі. З чим РФ може підійти до нового раунду щодо припинення війни після відновлення комунікації по лінії Україна-США-Росія – далі в матеріалі ForUA.
У ніч проти 4 травня у Москві, приблизно за 6 кілометрів від Кремля пролунав вибух внаслідок атаки БпЛА. Про це повідомив мер російської столиці Собянін, а також низка росTelegram-каналів. «Безпілотник влучив у будівлю в районі вулиці Мосфільмовської. Постраждалих немає. Служби працюють на місці події», - зазначив Собянін, попутно повідомивши про ще два нібито знешкоджені безпілотники, «які летіли на Москву». Своєю чергою «Росавіація» в оперативному режимі на певний час обмежила роботу московських аеропортів «Домодєдово» та «Внуково».
Принагідно нагадаємо, що перша атака безпілотників на Кремль відбулася в ніч проти 3 травня 2023 року. Два дрони вибухнули над куполом Сенатського палацу, що російська сторона назвала спробою замаху на Путіна та «терористичним актом», звинувативши Україну. Це стало першим таким інцидентом з часів Другої світової війни. Дрони було запущено між 21-ю та 23-ю попередньої доби, і за кілька годин вони досягли своєї цілі.
Тим часом у неділю, 3 травня загроза безекіпажних катерів була оголошена в Туапсе. «Знаходитись на березі моря і поблизу небезпечно!», - попереджав у своєму Telegram-каналі мер вже добре відомого українцям міста Сергій Бойко. Втім, «водна» загроза, на жаль, минула досить швидко: відбій було оголошено за півгодини.
Між тим у Туапсе продовжується ліквідація наслідків чотирьох нальотів українських безпілотників, наслідком яких стали пожежі на НПЗ, морському терміналі та розташованих неподалік об’єктах. Так, Бойко повідомив у неділю, що на території газонаповнювальної станції активно ведуться відновлювальні роботи. За його словами, 4 травня розпочинається адресний обхід постраждалих приміщень і за результатами експертизи видаватимуться сертифікати на проведення ремонтів або придбання житла. Бойко також додав, що наразі в готелях міста залишаються 57 осіб, евакуйованих раніше з території поряд із НПЗ.
Нагадаємо, з середини квітня Туапсе чотири рази зазнавав масованих атак українських безпілотників, кожна з яких викликала пожежу на нафтопереробному заводі або на морському терміналі. Крайнє, але, хочеться вірити не останнє займання сталося в ніч на 1 травня.
Яка кількість нафтопродуктів потрапила на землю та у воду внаслідок серії пожеж під час розгерметизації ємностей, російські екстрені служби не повідомляють, наголошуючи при цьому, що робиться все можливе, щоб мінімізувати збитки. РосЗМІ пишуть, що в гирлі річки Туапсе перед виходом у морську акваторію зміцнюють захисну споруду та піднімають греблі. Також зазначається, що станом на 4 травня з пляжів Туапсинського району на утилізацію було вивезено понад 15 тисяч кубометрів мазуту та забрудненої гальки. Роботи ще тривають і в них, за словами мера Бойка, беруть участь 750 осіб та 65 одиниць техніки. При цьому він висловив упевненість, що курортний сезон не буде зірвано.
Вельми примітно, що роботи з ліквідації наслідків пожеж контролює особисто голова МНС Росії Олександр Куренков, хоча у Москві довгий час «морозилися» і взагалі заплющували очі на події в Туапсе. Той же Путін, вочевидь, не бажаючи розхитувати човен суспільного невдоволення, банально робив вигляд, що проблеми не існує, при тому, що масштаби цієї проблеми очевидні навіть сліпому.
«У своїх традиційних відеозверненнях президент Зеленський називає удари по російській нафтогазовій інфраструктурі дієвими далекобійними антиросійськими санкціями і це дійсно так, позаяк саме ця галузь є фундаментом економіки РФ і цей фундамент завдяки ЗСУ тріщить по швах. Економіка Росії з огляду на це все більше нагадує «Титанік», - зазначає, коментуючи українські удари по території країни-агресорки Politicо.
Своєю чергою політолог та військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов робить наступний акцент: «Отже, якими є етапи російської агресії. Перший: бліцкриг, плани окупації протягом місяця – провалився. Другий: закошмарити населення ракетами та дронами, розвалити інфраструктуру, завалити соцмережі та канали зрадою та жахами, викликавши внутрішню кризу – результат далекий від очікуваного. Третій: війна на виснаження - взагалі пішла не так, російська економіка виснажується набагато швидше. Четвертий (і останній?): я думаю, це буде відчайдушна спроба наступу без огляду на втрати в людях та техніці. Тобто, вийти на переговори з позиції сили чи... повний провал. Цього року. Тому що падіння економіки не зупинити».
Хай там як, а поки що політико-дипломатичні позиції Кремля залишають бажати кращого і на це звертають увагу провідні західні медіа. Зокрема, The Times констатує, що з огляду на слабкі позиції РФ у війні проти України від Путіна «перед парадом у Москві 9 травня сором’язливо відвертаються навіть його найвідданіші прихильники, такі як прем’єр Словаччини Роберт Фіцо».
Якщо говорити конкретно про Фіцо, то він минулого вікенду провів телефонну розмову з президентом Зеленським за фактом якої заявив, що попри розбіжності у деяких питаннях Київ та Братислава «вкрай зацікавлені у дружніх відносинах між країнами».
Далі – більше. «Я підтвердив, що Словаччина підтримує прагнення України вступити до ЄС», – наголосив Фіцо, додавши при цьому, що «жодна мирна угода у військовому конфлікті з Російською Федерацією не можлива без згоди української сторони».
Тобто, як бачимо, Фіцо, який ще донедавна принизливо плазував перед очільником Кремля, наразі фактично перевзувається у повітрі. Але перевзувається вкрай обережно, намагаючись демонструвати чудеса дипломатичної еквілібристики.
Так, прем’єр-міністр Словаччини вирішив не брати участі у військовому параді у Москві 9 травня, але не відмовляється від своєї поїздки до Росії. За словами Фіцо, він все ж планує бути у Москві 9 травня виключно для того, щоб покласти квіти до пам’ятника Невідомому солдату. Перед цим, 6 чи 7 травня, глава словацького уряду поїде до Мюнхена, щоб відвідати колишній концтабір Дахау. Окрім того, Фіцо планує відвідати й французьку Нормандію, де планує вшанувати пам’ять солдатів союзників.
І якщо з візитами Фіцо до Європи питань не має, то з московським вояжем є. Як відомо, наприкінці квітня очільник словацького уряду поскаржився, що Литва та Латвія не пропустять його літак через їхній повітряний простір для подорожі на військовий парад у Москві 9 травня. Згодом про таке рішення оголосила й Естонія.
Після цього уряд Словаччини звернувся до Польщі із запитом про дозвіл на проліт літака прем’єр-міністра Роберта Фіцо до Москви. Офіційна Варшава станом на зараз ще не прийняла остаточного рішення щодо запиту словацької сторони.
Минулого року країни Балтії також не пропустили літак з Фіцо до Москви через свій повітряний простір. Через заборону на проліт над територією країн Балтії рейс із Фіцо вирушив до Москви південним шляхом – через Угорщину, Румунію, Чорне море, Грузію та власне Росію.
У минулому році Фіцо і президент Сербії Александар Вучич стали єдиними гостями Путіна з Європи на рівні лідерів держав на урочистостях у Москві 9 травня. У 2026-му навіть Фіцо, як бачимо, увімкнув задню, не бажаючи бути статусною декорацією на путінському недопараді.
Автор: Тетяна Мішина
