Після парламентських виборів в Угорщині, перемогу на яких здобула опозиційна «Тиса», в сусідній країні розпочинається процес передачі влади. Новий парламент має розпочати роботу до 12 травня, але лідер партії переможниці Петер Мадяр наполягає, щоб дебютне засідання пройшло вже у квітні. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Після недільних парламентських виборів майже десятимільйонна Угорщина завмерла в очікуванні політичного вітру змін. Про нещодавні виборчі пристрасті нагадують хіба що поки не демонтовані сумнозвісні білборди із зображенням Володимира Зеленського, євролідерів та Петера Мадяра, який до слова, вже дещо розвіяв туман, зокрема щодо своєї зовнішньополітичної лінії.
По-перше, наступник Орбана не відмовлятиметься від постачання енергоносіїв з Росії та проєкту будівництва АЕС «Пакш-2», але каже, що умови контрактів будуть вивчені та, можливо, переглянуті. По-друге, Мадяр запевнив, що готовий до прагматичної співпраці з путінською Росією і висловив сподівання на зняття санкцій із РФ після завершення гарячої фази війни.
По-третє, майбутній очільник угорського уряду виступив проти прискореного вступу України до Євросоюзу (ЄС) і заявив, що винесе це питання на референдум, коли офіційний Київ пройде весь шлях, щоб стати членом блоку. Він також відмовився від фінансування запланованого Брюсселем кредиту Україні на 90 млрд євро, хоча й планує зняти з нього вето Будапешту.
Як принагідно зазначає Politico, наразі одна з ключових цілей Мадяра — отримати заморожені мільярди з європейських фондів. Перша частина — це дешеві кредити на розвиток країни, включно з постпандемійним відновленням, заблокованими кілька років тому після проведення Орбаном так званої судової реформи. Друга частина – кредит на оборонні закупівлі у рамках європейської програми SAFE. Заявку Угорщини поставили на паузу після того, як Орбан наклав вето на кредит для України. Загалом йдеться приблизно про €35 млрд — майже 15% ВВП Угорщини. Тому «розморозку» європозики Києву з боку Мадяра слід розглядати саме під таким – прагматичним кутом
Між тим зняття вето не єдина умова отримання грошей Будапештом. Видання Financial Times напередодні повідомило про 27 вимог, які Єврокомісія (ЄК) висунула Мадяру. Серед них – судова реформа, боротьба з корупцією та державний аудит того, як Угорщина витрачає європейські гроші. За заявами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, сторони вже розпочали відповідні переговори.
Однак, перш ніж Петер Мадяр зможе розпочати вирішення нагальних проблем, доведеться почекати. Остаточні результати голосування в сусідній державі стануть відомими приблизно до суботи, хоча «Тиса» зможе розпочати формування уряду до їхнього оголошення, адже остаточний підрахунок голосів вже не змінить розклад, при якому партія отримала конституційну більшість.
За законодавством парламент нового скликання має зібратися до 12 травня, але Мадяр хоче зробити це якнайшвидше, стверджуючи, що інакше Орбан та його політичні соратники спробують знищити низку документів. За традицією, на першому засіданні парламенту проходить голосування за нового прем’єр-міністра. Для його затвердження необхідно 100 із 199 голосів. «Тиса» має 138 мандатів, і тому цілком очевидно, що цей процес пройде без жодних проблем. На формування уряду, як прогнозують місцеві аналітики, піде ще від двох до п’яти днів. Старий Кабмін здасть повноваження на момент скликання першого засідання парламенту.
«Я не знаю, чи буде наступна угорська влада дружньою до нас. Чи просто добросусідською. Але все ж є обережний оптимізм. Майбутній премʼєр Угорщини Петер Мадяр приїздив до України під час повномасштабного вторгнення і робив символічні кроки солідарності з Україною. Як буде далі — покаже час.
У будь-якому разі розгромна поразка Орбана — це дуже добре. Орбан побудував усю свою кампанію на відкритій ненависті до України. І тотально програв. Це добре хоча б як хрестоматійний приклад на майбутнє для всіх подібних українофобів в інших країнах — антиукраїнська істерія як політична технологія не працює. Скоріше навпаки», - зазначає екснардеп та діючий військовослужбовець Андрій Іллєнко.
«Програв не лише Орбан. Програв Путін, включно зі всіма своїми грошима, ботами, політтехнологами, грушниками, кірієнками і т.д. Недавно промосковський путч на виборах розбила Молдова і Румунія. Тепер Угорщина, яка ще недавно вважалася головним союзником Кремля у Європі. Це хороша тенденція. Кандидати від Москви — лузери. Сподіваюсь, історія з Орбаном стане приводом серйозно задуматися нинішній адміністрації США, чи варто так відверто лізти в іноземні вибори. Хоча не думаю, що висновки будуть зроблені. Там тріумф за тріумфом. Але хоч одне ясно — така підтримка скоріше шкодить, ніж допомагає. Ну, а нам своє робити. Працюємо далі», - підсумовує колишній парламентар.
Натомість очільниця громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська робить наступний акцент: «Угорщина перемогла. Ця історія ще раз доводить, що побудова виборчої кампанії виключно і лише на пошуку та звинуваченнях зовнішніх ворогів є вичерпною в часі. Віктор Орбан постійно шукав зовнішніх ворогів та скотився до відкритої з прямими доказами співпраці з російською владою та спецслужбами. Це не могло тривати вічно, як і будь-який виборець відносно безпечної країни світу хоче бачити звіт свого уряду про здобутки та бачити перспективи, а не шукати винних і настільки їх персоніфікувати на посадових особах Києва та Брюсселя, як цього разу. Дурна сила пропаганди в російському стилі програє завжди, бо у них є інше читання самих суспільств, які не готові віддавати право власної участі у політичному житті своєї країни спецслужбам ворожих по суті та духу країн. Російське суспільство зробило це давно, а угорське не прийняло такий порядок дій та не могло цього зробити».
Наголосивши на тому, що чим жорсткішою є маніпуляція, тим більшим буде спротив у відкритому суспільстві, які б надбудови в ньому не формувались лідерами з авторитарними нахилами, пані Айвазовська резюмувала: «Цей урок не був вивчений росіянами щодо України, як і ними ж щодо Угорщини. Співпраця з Кремлем повинна бути токсичною червоною лінією в інших державах Європи доки в Москві не зміниться режим, коли б це не сталось. Час тут не є визначальнішим за зміст. Переконана, що в багатьох столицях Європи відкорковували пляшку ігристого за перемогу здорового глузду. Росіяни нехай йдуть додому, де б вони не запускали свої кінцівки і як би їм не дивно було за результат. Реальне, а не уявне російське втручання не працює, якщо народ має гідність, але і якщо ці факти відкривати. Не менш приємно, що США у стилі своєї адміністрації сьогодні теж не досягло політичної мети, яка мала відкриту форму втручання через прямі заклики підтримки Уряду Орбана».
На переконання експертки, якщо після транзиту влади в сусідній державі на зміну прокремлівській зовнішній політиці Будапешту прийде проєвропейська та проугорська, Київ зможе видихнути з полегшенням, позаяк «більшого поки нам і не потрібно».
Автор: Тетяна Мішина
