Президент Володимир Зеленський у шведському місті Уппсала у четвер, 28 травня, розповів про новий пакет допомоги Україні, який виділила Швеція. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
За чотири з гаком роки повномасштабної війни з путінською Росією президент Зеленський чотири рази відвідував Швецію. Перший раз це сталося 19 серпня 2023 року, коли глава української держави провів переговори з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном та мав аудієнцію у Короля Швеції Карла XVI Густава.
31 травня 2024-го чинний господар Банкової здійснив візит до Стокгольма для участі у третьому саміті «Україна – Північна Європа». За результатами зустрічі було підписано безпекову угоду.
22 жовтня 2025 року за підсумками робочого візиту до Швеції українського президента було підписано декларацію про наміри щодо майбутньої закупівлі шведських винищувачів JAS 39 Gripen.
І ось трохи більш як за пів року – під час нового візиту Зеленського до Швеції ця декларація почала, як то кажуть, обростати цілком конкретними практичними рішеннями.
Зокрема, про це стало відомо під час четвертого і наразі крайнього візиту Володимира Зеленського до Швеції у четвер, 28 травня. Перебуваючи на військовій базі в Уппсалі, де, до речі, український президентський борт супроводжували винищувачі Gripen, було укладено масштабну оборонну угоду: Швеція виділила новий пакет допомоги на суму $2,7 млрд. З них $400 млн – на виробництво дронів, а ще понад $2 млрд – на винищувачі Gripen.
Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про майбутню подарункову передачу Києву 16-ти вживаних винищувачів Gripen, і про плани продажу 20 одиниць нової моделі цього літака. Купувати нові винищувачі Україна, за словами Володимира Зеленського, збирається коштом кредиту Євросоюзу (ЄС) на 90 млрд євро.
Заступник керівника Офісу президента (ОП), колишній командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» розповів, що Україна отримає першу партію шведських винищувачів JAS 39 Gripen з ракетами «повітря-повітря» великої дальності Meteor. «Найголовніше, що Gripen з ракетами Meteor на борту – це буде «довга рука» нашої авіації, яка дозволить відганяти носіїв російських КАБів від фронту. Це неоціненне посилення як нашої авіації, так і захист піхоти», – пояснив він.
За словами Паліси, Gripen створювався для війни, де авіація має діяти швидко та адаптивно, з різних аеродромів оперативного базування, у складному середовищі протиповітряної оборони та під постійним тиском противника, і саме така війна наразі триває в Україні.
«Поява шведських винищувачів дає нам більше інструментів для боротьби з російською авіацією, ракетами, дронами й засобами ураження. Це значне посилення спроможностей Повітряних сил і поступове формування тієї системи, якою ми собі її уявляємо», – резюмував заступник керівника ОП.
Водночас міністр оборони Швеції Пол Йонсон повідомив, що навчання українських пілотів і технічного персоналу на шведських винищувачах Gripen вже ведеться і буде відчутно розширено цієї осені.
Перші літаки Gripen Україна розраховує отримати вже у грудні 2026 року чи січні 2027-го. На переконання військових експертів, вибір Києвом саме шведських літаків є цілком логічним з кількох причин.
По-перше, це найдешевші винищувачі покоління 4++ на ринку. По-друге, шведські військові літаки традиційно невибагливі до умов експлуатації та досить прості у техобслуговуванні. Ще одна перевага шведських винищувачів полягає в тому, що більшість з них на відміну від добре вже знайомих українцям F-16, будуть новими. Ну, і зрештою, Gripen можуть нести більше різних озброєнь, включаючи ракети Sidewinder, Amraam, Maverick та інших з арсеналу F-16.
Шведські винищувачі здатні застосовувати і багато європейських авіаційних ракет і бомб. Серед них — крилата ракета Taurus із дальністю понад 500 кілометрів. Втім, на превеликий жаль, попри неодноразові публічні обіцянки канцлера ФРН Фрідріха Мерца Берлін й досі не погодив передачу Києву цього типу ракет. Водночас Gripen не може використовувати ракети SCALP/Storm Shadow. Їх в Україні запускають перероблені бомбардувальники Су-24.
Між тим не далі як у 2024 році шведська сторона передала нашій з вами державі літаки радіолокаційного виявлення ASC-890 — літаючі радари, які вже діють в Україні. Вони, на переконання профільних фахівців, значно підвищать ефективність винищувачів Gripen.
Разом із винищувачами Gripen ЗСУ, як вже зазначалося вище, отримають нову зброю, якої раніше в арсеналі вітчизняних льотчиків не було — авіаційні ракети далекого радіусу дії Meteor. Скільки конкретно цих ракет буде передано, не повідомляється.
Принагідно зауважимо, що практична дальність ракети Meteor складає 120 кілометрів, але зона впевненого ураження цілей менша — лише 60 км. Ри цьому, це найбільший подібний показник серед авіаційних ракет, стверджує виробник MBDA. Така дальність досягається за рахунок її прямоточного двигуна, який дозволяє ракеті Meteor тривалий час маневрувати.
Окрім того, Meteor має сучасну систему наведення. Ракета має власний радар, але також вона в польоті підтримує зв’язок з оператором і може бути перенацілена з урахуванням інформації від іншого джерела.
На переконання деяких експертів, сам факт наявності у ЗСУ такого типу ракет може змінити співвідношення сил у повітрі.
Що ж стосується фінансової сторони медалі, то слід зауважити, що Європейський Союз (ЄС) та Україна у четвер, 28 травня фіналізували текст Кредитної угоди, яка необхідна для отримання євротраншу у розмірі 90 млрд євро протягом 2026-2027 років. Саме за ці кошти, нагадаємо, і будуть зокрема закуплені й шведські «Грифони».
Очікується, що перший транш макрофінансової допомоги в рамках позики на 90 млрд євро у сумі 3,2 млрд євро має надійти орієнтовно в середині червня.
«Ці кошти допоможуть відчутно посилити стійкість України, підтримають відбудову та забезпечать макрофінансову стабільність в умовах, коли загарбницька війна Росії триває», – наголосила в цьому контексті посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.
До слова, Рада ЄС напередодні також схвалила виділення Києву майже 2,8 млрд євро в межах Ukraine Facility. У Раді Євросоюзу уточнили, що ця сума є результатом успішного виконання Україною одинадцяти з двадцяти кроків, необхідних для отримання сьомого євротраншу.
Автор: Тетяна Мішина
