Президент Володимир Зеленський вкотре заявляє, що Україна вкрай серйозно ставиться до мирних перемовин з Росією, але «буде краще», якщо комунікація вестиметься на рівні лідерів обох країн. Про те, наскільки реалістичною видається зустріч у зазначеному форматі і чи наблизить вона власне припинення повномасштабної війни – далі в матеріалі ForUA.
Про те, що Україна завжди серйозно підходила до мирно-перемовного процесу Володимир Зеленський особливо наголосив у свіжому інтерв’ю Reuters.
«Українці серйозно ставляться до перемовин. Ми вважаємо, що треба говорити, краще – на рівні лідерів, ми до цього готові. Росіяни хочуть ультимативного розв’язання військових дій, щоб Україна прийняла їхні умови, які включать, в тому числі самостійний вихід Збройних сил України з території, яку ми контролюємо в Донецькій та Луганській областях», - підкреслив нинішній очільник Банкової.
Водночас його фінський колега напередодні висловив побоювання, що переговори Україна-США-РФ себе вже повністю вичерпали. Зокрема, Александр Стубб підкреслив, що відсутність дати призначення нової зустрічі представників США, Росії та України може бути пов’язана з війною в Ірані, яка відволікає увагу від війни в Україні. «Між тим, з іншого боку зупинка переговорів може бути також пов’язана з тим, що вони зайшли в глухий кут і не можуть просунутися далі. Особисто я не вірю, що Путін піде на зустріч з Зеленським і взагалі, що Росія прагне миру, тому зараз найголовніше - посилити тиск на Москву. На жаль, з огляду на війну в Ірані та рішення американців послабити санкції щодо продажу російської нафти, ситуація розвивається не так, як ми хотіли б», – каже пан Стубб.
Натомість головна дипломатка Європейського Союзу (ЄС) Кая Каллас висловила стурбованість повідомленням президента Зеленського про те, що США тиснуть на Україну, пов’язуючи гарантії безпеки з її готовністю вийти з Донбасу.
«Сьогодні Росія намагається досягнути за столом переговорів того, чого вона не здобула на полі бою, що є типовою тактикою Кремля. Але це пастка, в яку ми, союзники України, не повинні потрапляти», – підкреслила Кая Каллас.
Тим часом генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголошує, що під час обговорення майбутніх гарантій безпеки для України будь-які рішення щодо території має приймати виключно сам Київ.
І на цьому усьому геополітично-строкатому фоні прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер наголосив на необхідності посилювати підтримку України, а також відкинув припущення про те, що Росія перемагає у війні. Окрім того, на Даунінг-Стріт, 10 повідомили, що відтепер британські військові зможуть висаджуватися на судна так званого тіньового флоту РФ, що проходять транзитом через британські води. Даний крок у британському уряді назвали останнім ударом по тіньовому флоту Росії, «який підживлює варварську війну РФ».
Вельми і вельми показово, що таке рішення офіційний Лондон ухвалив 26 березня – в день, коли проходив саміт Об’єднаних експедиційних сил (JEF) в Гельсінкі. В рамках цього міжнародного заходу міністр оборони Великобританії Джон Гілі заявив про «рішучу налаштованість збільшити зусилля для того, щоб зменшити фінансування військової машини Росії». Він також зазначив, що «ми сповнені рішучості подвоїти дії, які можуть допомогти ще більше закрутити гайки Путіну і його потоку фінансів, що підтримують його незаконну війну в Україні».
Між тим, як повідомляє The Washington Post, Пентагон наразі розглядає можливість перенаправлення зброї для України на Близький Схід. За словами співрозмовників видання, зброя, яку можуть перенаправити, включає ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони, замовлені в рамках програми PURL, котра передбачає закупівлю американської зброї для ЗСУ за кошти інших країн-членів НАТО. У своїй заяві речник Пентагону зазначив, що Міністерство оборони «забезпечить американські війська, а також війська наших союзників і партнерів усім необхідним для ведення бойових дій і досягнення перемоги», але відмовився надавати будь-які інші коментарі.
Попри ці тривожні медійні сигнали з Заходу, наразі, за словами президента Зеленського, адміністрація Трампа не припиняла постачання ракет до систем протиракетної оборони Patriot, а вищезгаданий генсек НАТО Марк Рютте взагалі категорично спростував чутки про перенаправлення США зброї для України на близькосхідний напрямок. За його словами, американська зброя у рамках механізму НАТО PURL, зокрема системи ППО та ракети до них, продовжуватиме постачатися в Україну, незважаючи на потреби операції в Ірані.
Сам Трамп, коментуючи ЗМІ-витоки про ймовірну глобальну збройну переорієнтацію зазначив наступне: «Розумієте, у нас є величезні запаси боєприпасів. Вони є в нас в інших країнах, наприклад, у Німеччині та по всій Європі. У нас, знаєте, їх повно. І ми іноді беремо з одного місця і використовуємо для іншого. Зараз ситуація з Україною дуже складна, але США продовжують працювати над її вирішенням, попри історію з Іраном».
Якщо власне сфокусуватися на цій самій історії з Іраном, то слід зазначити, що в її контексті мирний процес відносно України вичерпав себе. Принаймні, такої думки дотримується політолог Вадим Денисенко.
«Переговорних зрушень очікувати не слід. І це на тлі того, що ми маємо обміни полоненими, а США вперше за чотири роки виділили 25 млн доларів на програму повернення українських дітей, яких насильно утримують росіяни. Поряд з тим, Кирило Буданов натякнув, що на Пасху є шанс на черговий обмін полоненими. Таким чином, обмін — це наразі головний здобуток переговорів, і применшувати його значення точно не можна. Чому росіяни йдуть на обміни? Принцип РФ в переговорах залишається незмінним вже рік: тягнути час і не сваритися з Трампом. На щастя, єдиний спосіб це демонструвати — обміни полоненими», - акцентує експерт.
Констатувавши, що станом на сьогодні процес мирного врегулювання по російсько-українській війні практично зайшов у глухий кут, Вадим Денисенко зауважив: «Виходів із цього кута лише два: перший — чудо, коли росіяни змінюють свою позицію по Донбасу. Другий також поки виглядає малореалістичним: розширення кола учасників і розширення можливого «поля для гри». Другий варіант несе в собі як плюси (можна грати в значно ширшу гру, ніж ультиматум «вийдіть з Донбасу»). Але й несе доволі серйозні ризики, повʼязані, перш за все, з тим, що за межами ЄС у нас практично немає союзників. І тут війна в Ірані дає нам певні шанси на зміну позицій країн Близького Сходу з негативно-нейтральної на, як мінімум, нейтральну».
Хай там як, переконаний політолог, але в найближчі місяці можливостей для прориву в нинішньому форматі практично не існує, але й змінити цей формат доволі складно, з огляду на те, що війна в Ірані поставила на паузу переговори США — Китай. «Наразі, як на мене, нам вкрай важливо готуватися до розширення переговорного формату і думати про те, як ми будемо грати в тій грі. Я впевнений, росіяни вже прораховують можливість таких варіантів», - підсумовує Вадим Денисенко.
Автор: Тетяна Мішина
