Сьогодні, 24 лютого, четверта річниця повномасштабного вторгнення РФ до України. Саме до цієї дати в Євросоюзі (ЄС) планували затвердити 20-й пакет антиросійських санкцій, а також кредит Києву на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про те, чому ці грандіозні плани європейців так і залишилися планами – далі в матеріалі ForUA.
У понеділок, 23 лютого Єврокомісія (ЄК) підняла над своєю будівлею стяг України. «Прапор, який ми піднімаємо, уособлює незламний дух нації, яка вже чотири роки бореться з повномасштабним невиправданим насильством і руйнуванням. Справа України – це справа справедливого миру на нашому континенті», - принагідно зазначили в ЄК.
«Справу справедливого миру», між тим до четвертих роковин путінського повномасштабного вторгнення підтримати реальними кроками, а не символічними жестами євросоюзники не спромоглися, позаяк Угорщина заблокувала санкції проти країни-агресорки з одного боку і позику для України – з іншої сторони.
Також напередодні прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що доручив зупинити екстрені постачання електроенергії Україні, оскільки транспортування російської нафти через нафтопровід «Дружба» не відновилось.
Як відомо, через російську атаку на західноукраїнський нафтовий вузол Броди та пошкодження нафтопроводу «Дружба» уряди Словаччини та Угорщини синхронно прийняли рішення оголосити у своїх країнах надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів.
В «Укренерго» вже запевнили, що зупинка постачання електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на Україну. Між тим через ситуацію з нафтопроводом «Дружба» Фіцо пригрозив переглянути позицію щодо членства України у ЄС. Своєю чергою міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що ухвалення подальших санкцій Європейського Союзу проти Росії під час мирних переговорів може призвести до їх зупинки, тому що Братислава має сумніви щодо затвердження 20-го пакета санкцій ЄС проти РФ.
Підливає бензину в антиукраїнське багаття і Угорщина. В Будапешті вважають, що нафтопровід «Дружба» не був зруйнований російською ракетою, натомість Україна прийняла політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоб підтримати на квітневих парламентських виборах тамтешню опозицію. «Це суто політичне рішення України. Це суто шантаж проти Угорщини з метою змінити нашу позицію щодо України, членства в ЄС та всього такого», – сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. У ЄС між тим напередодні спростували його заяву про те, що росіяни начебто не руйнували нафтопровід «Дружба». Але хай там як, а вище слів європейці пригнути так і не зуміли.
Зокрема, у понеділок, 23 лютого рада ЄС не змогла затвердити 20-й пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України через позицію Угорщини. За словами високої представниці ЄС із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, робота над цим триває. «Ми повинні використати всі наші політичні важелі, щоб посилити тиск на Угорщину та Словаччину, щоб вони відмовилися від блокування і чітко зрозуміли наші очікування», - наголосила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард. Натомість прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан надіслав президентові Європейської ради Антоніу Кошті листа, в якому пояснив, чому блокує 90 млрд євро кредиту для «ворожої» України. Орбан наголосив, що «з середини лютого Україна відмовляється відновити транзит сирої нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини з політичних міркувань». «Це є неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини», – констатував він. За його словами, доки ця ситуація зберігатиметься, Угорщина не підтримає рішення, необхідне для надання кредиту Україні.
Натомість президент Європейської ради Антоніу Кошта у листі-відповіді зазначив, що аргументи Києва щодо причин припинення постачання російської нафти в Угорщину відрізняються від версії, представленої Будапештом – але в будь-якому разі Угорщина не повинна блокувати кредит від ЄС для України. «Коли лідери досягають консенсусу, вони є пов’язаними своїм рішенням. Будь-яке порушення цього зобов’язання становить порушення принципу щирого співробітництва. Жодній державі-члену не може бути дозволено підривати авторитет рішень, ухвалених Європейською Радою колективно», – підкреслив президент Євроради. Він закликав Орбана діяти «відповідно до нашого спільного рішення від 18 грудня та розблокувати впровадження кредитної лінії на підтримку України у розмірі 90 мільярдів євро».
Відомий далеко за межами своєї країни дипломат, діючий міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що така позиція Угорщини є не тільки проявом відсутності солідарності, а й використанням порядку денного ЄС для внутрішньополітичної боротьби. Окрім того він додав: «Мене глибоко шокує той факт, що Україна захищається від російської армії, а угорці колись розуміли, як це. Будапешт двічі зазнавав вторгнення у XX столітті, але один раз це була Червона армія. Я очікував набагато більшого почуття солідарності між Угорщиною та Україною». Водночас польський прем’єр Дональд Туск назвав дії уряду Угорщини «політичним саботажем», який підриває допомогу Україні.
За словами європейського комісара Валдіса Домбровскіса вже ближчим часом, Рада ЄС затвердить два законодавчих акти Євросоюзу щодо надання Україні кредиту у 90 млрд євро. Це дозволить продовжити технічну роботу над кредитом навіть в умовах блокування Угорщиною третього законопроєкту, необхідного для остаточної фіналізації процесу. Пан Домбровскіс також принагідно нагадав, що політичні дискусії зараз точаться навколо питання внесення поправок до багаторічної фінансової рамки – довгострокового бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки. Ухвалення саме цього документу заблокував Будапешт.
І на цьому всьому неприємному тлі до Києва з візитом прибули єврокомісарка з розширення Євросоюзу Марта Кос та єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. Про це у понеділок, 23 лютого повідомила у соцмережі Х посол ЄС у Києві Катаріна Матернова. Також учора до України прибула делегація Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Поза всяким сумнівом – різнопланові та різнорівневі візити солідарності європейських союзників до воюючої України є вкрай важливими. Але ще більш важливими є практичні кроки підтримки Києва, а у цьому знаменнику наразі маємо нуль без палички: черговий пакет антиросійських рестрикцій «заморожено», питання виділення Україні кредиту 90 млрд євро – підвішене на невизначений термін. А війна, між тим, триває 24/7 без жодних перерв чи вихідних. Цілком зрозуміло, що бюрократичні правила ухвалення рішень всередині ЄС, які давно не відповідають викликам часу, змушують європейців рахуватися з нікчемно-шантажними ігрищами Братислави та Будапешту. Втім, у ЄС, як структури є дієві важелі тиску на прокремлівський владний дует в особі Фіцо-Орбана, яких раніше неодноразово «запрошували на каву» і вони вмикали зрештою зелене світло щодо підтримки України. Чому подібні механізми не були задіяні саме зараз – акурат до четвертих роковин повномасштабної війни – велике питання.
Автор: Тетяна Мішина
