У понеділок, 16 лютого, держсекретар США Марко Рубіо завершив своє європейське турне, відвідавши за гарячими слідами Мюнхенської конференції Словаччину та Угорщину – країни, які в рамках Євросоюзу (ЄС) небезпідставно вважаються прокремлівськими «троянськими конями». Про те, чому, ігноруючи цей факт головний дипломат США вирішив вирушити саме до Братислави та Будапешту – далі в матеріалі ForUA.
В ході нещодавньої Мюнхенської безпекової конференції (МБК) президент Володимир Зеленський розкритикував очільника угорського уряду Віктора Орбана за його відверто проросійську позицію та недостатній внесок у європейську безпеку. Зокрема, нинішній господар Банкової заявив, що завдяки тому, що українці тримають фронт, Орбан може дозволити собі «відрощувати живіт», а не нарощувати армію для захисту Будапешта від російських танків. Очевидно, що «живіт» у цьому контексті використано як символ бездіяльності та егоїзму лідера, який користується комфортом, забезпеченим Україною, при цьому блокуючи повсякчас допомогу їй. Угорський прем’єр натомість відреагував на ці слова, заявивши, що такі висловлювання можуть зашкодити перспективам вступу України до ЄС, назвавши заяву Зеленського «передвиборчою промовою».
Хай там як, але фраза глави української держави миттєво стала мемом у соцмережах, де користувачі обговорюють як фізичну форму Віктора Орбана, так і політичний підтекст його «вгодованого спокою» на тлі кровопролитної повномасштабної війни в сусідній країні. Про «живіт Орбана» написало чимало провідних західних медіа і саме на цьому фоні в гості до угорського керманича вирішив навідатися держсекретар США Марко Рубіо.
Власне, у понеділок, 16 лютого завершився візит держсекретаря Рубіо до Будапешта, куди він прибув після переговорів зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо в Братиславі. Угорське турне високого американського посадовця стартувало з його зустрічі з главою тамтешнього МЗС Петером Сіярто. За підсумками переговорів сторони підписали меморандум про співпрацю у галузі цивільної ядерної енергетики, який Сіярто назвав «надзвичайно важливим» для своєї країни.
Меморандум передбачає, що Угорщина закупить у компанії Westinghouse американське ядерне паливо для АЕС у Пакші на додаток до російського палива. Окрім того, сторони домовилися про створення в Угорщині міжнародного хабу з виробництва малих модульних реакторів за американськими технологіями загальною вартістю до $20 млрд. Підписаний меморандум також передбачає використання американських технологій при спорудженні сховища відпрацьованого ядерного палива зі станції Пакші.
Між тим ключовою темою американсько-угорських перемовин Сіярто назвав «можливість досягнення миру в Україні». «Європейці постійно намагаються підірвати зусилля президента США щодо встановлення миру. Угорщина ж навпаки працює над встановленням миру і прагне вберегти нашу країну від війни», — заявив він, по суті назвавши чорне білим і навпаки.
На спільній прес-конференції з Віктором Орбаном держсекретар США підтвердив прагнення Білого дому продовжувати зусилля щодо мирного врегулювання російсько-української війни. При цьому він заявив, що не вважає слова Орбана, що прозвучали дещо раніше на переговорах, про «золоту еру» двосторонніх відносин перебільшенням. «Відносини між Сполученими Штатами та Угорщиною сьогодні настільки близькі, наскільки я можу собі це уявити», - зазначив держсекретар США. За його словами, підписана угода з ядерної енергетики показує, що Угорщина не перебуває в економічній ізоляції і кількість американських компаній, які інвестують в країну, «невпинно зростатиме». Крім того, він зазначив, що президент США Дональд Трамп із задоволенням приїхав би до Угорщини. Зі свого боку Віктор Орбан зазначив, що події зараз змінюються так швидко, що важко планувати надовго наперед. На його думку, щодо візиту Трампа не можна виключати нічого, і найближче майбутнє вирішить це питання. А ще прем’єр-міністр Угорщини поскаржився, що нібито Україна втручається в угорські вибори та фінансує супротивників його партії «Фідес».
Власне, враховуючи той факт, що Угорщина стоїть на порозі намічених на 12 квітня парламентських виборів, візит держсекретаря США Марко Рубіо чимало експертів розглядають як політичний жест підтримки Орбана, на якого чекає запекла електоральна битва за переобрання. До речі, головний опонент діючого угорського прем’єра – очільник партії «Тиса» Петер Мадяр також відреагував на візит американського держсекретаря. Він написав у Facebook, що очікує на візит Марко Рубіо восени, проте вважає, що тоді його зустріне вже інший Орбан. «Ми з радістю чекаємо на візит міністра закордонних справ США Марко Рубіо до Будапешта 23 жовтня, в день 70-ї річниці революції 1956 року. Правда, тоді його зустрічатиме вже інший Орбан. Аніта Орбан (соратниця Мадяра, яку він у разі електоральної перемоги пропонуватиме на посаду глави МЗС – Ред.). Але, незважаючи на цю невеличку зміну, розвиток угорсько-американських відносин залишається пріоритетом», – саркастично підкреслив Мадяр.
Як принагідно зауважує Pоlitico, візити пана Рубіо до Братислави та Будапешту, які солідаризуються зі США та опонують ЄС з питань України та відносин з путінською Росією, показали прагнення Вашингтону підтримати дружніх лідерів Старого світу та зміцнити їхні позиції у Євросоюзі.
Водночас Financial Times пише, що Європейська комісія (ЄК) наразі пом’якшує критику на адресу Орбана і може навіть виділити нові кошти його неліберальному уряду напередодні важливих виборів в Угорщині. «Посадовці ЄС не хочуть, щоб їх вважали такими, що втручаються у вибори, або дають Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської риторики», - акцентує видання.
Після резонансної промови Марко Рубіо на Мюнхенській конференції з безпеки, де більшість його аудиторії складали ідеологічні опоненти президента Трампа, в Братиславі і Будапешті держсекретар США, навпаки, опинився «в теплій ванні». Враховуючи, що разом із віце-президентом Джей Ді Венсом 54-річного держсекретаря Рубіо називають одним із потенційних республіканських кандидатів на майбутніх президентських виборах 2028 року, переговори в Угорщині та Словаччині, як зазначає Axios «стали для всіх їхніх учасників потенційними зустрічами з далеким політичним прицілом».
Вельми і вельми показово, що в той самий час, як держсекретар США гостював в сусідній Угорщині, скажімо так, далеко непересічні американські сенатори відвідали Київ. Зокрема, у понеділок, 16 лютого, в українську столицю приїхали представники опозиційної до Білого дому Демократичної партії Річард Блюменталь і Шелдон Вайтгауз. Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським сенатори обговорили посилення санкцій проти Росії (зокрема відносно атомної енергетики й танкерного флоту РФ), процес мирних перемовин, ситуацію на фронті, а також різнопланову допомогу офіційному Києву.
Річард Блюменталь заявив, що Росія відкрила «полювання» на компанії США в Україні. «Владімір Путін цілеспрямовано обстрілює американські заводи та штаб-квартири в Україні ракетами й дронами», – акцентував він. Водночас американський сенатор застеріг від сумнівів у тому, чи будуть США продовжувати вести бізнес в Україні: «Не сумнівайтеся: Америка продовжить вести бізнес в Україні».
Пан Блюменталь вважає, що США повинні надавати Україні більше військової допомоги, оскільки очільник Кремля не зацікавлений у завершенні війни: «Особисто я вважаю, що Путін не зацікавлений у мирі. Тому ми повинні надавати військову допомогу: ракети Tomahawk, перехоплювачі для Patriot, більше F-16 та цілий спектр необхідного озброєння».
Тим часом сенатор Шелдон Вайтгауз вважає, що в світі з’явився новий імпульс, який покликаний на посилення боротьби із російським «тіньовим флотом» з метою завершення російсько-української війни. «Тож чекайте на подальші дії в цьому напрямку. Я вірю, що якщо ми зможемо перешкодити тіньовому флоту обслуговувати російську нафтову машину, це чинитиме величезний тиск на Путіна, щоб він сів за стіл переговорів», – акцентував американський сенатор. На його думку, США потрібно покращити відстеження цих суден і «забезпечити, щоб вони несли наслідки, коли зникають з радарів».
Паралельно з американськими законотворцями 16 лютого Київ відвідав також генсек Ради Європи Ален Берсе, який провів перемовини із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Нагадаємо, у січні Рада Європи, Європейська комісія та Європейська служба зовнішніх дій підписали угоду про створення групи, яка готуватиме Спецтрибунал з розслідування злочину агресії РФ. Майбутній Спецтрибунал дозволить проводити розслідування проти найвищого керівництва держави-агресорки Росії, включаючи незмінного господаря Кремля Путіна.
Між тим наразі Генсек Ради Європи констатує, що робота над Спецтрибуналом просувається занадто повільно. «Рада Європи має врешті-решт мати можливість брати участь у всіх обговореннях «коаліції рішучих», ми повинні мати можливість бути присутніми на найвищому рівні, звертаючись до глав держав, глав урядів і переконуючи їх у тому, наскільки важливо це (Спецтрибунал – Ред.) зробити», – наголосив Ален Берсе.
Автор: Тетяна Мішина
