Тривалі відключення електроенергії та сильні морози призвели до різкого погіршення ситуації в ресторанному бізнесі Києва. Відвідуваність закладів у січні обвалилася приблизно вдвічі, а до весни столиця може втратити до 20% ресторанів і кафе. Частина з них уже припинила роботу — тимчасово або остаточно.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила ресторанний консультант і директор аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова. За її словами, нинішня зима стала для галузі найважчим випробуванням із часів пандемії COVID-19.
Як зазначає експертка, грудень, який традиційно є прибутковим місяцем завдяки корпоративам і святкуванням, цього року не виправдав очікувань. Січень же став «катастрофічним» для більшости закладів через поєднання морозів, блекаутів і складної логістики. На ринку вперше за довгий час масово з’явилося явище тимчасового закриття ресторанів, коли власники не бачать сенсу працювати в збиток і нести витрати на генератори, опалення та зарплати.
За оцінкою Насонової, наразі стабільно почуваються близько 10% закладів — так звана «золота ліга» ринку. Це переважно відомі бренди, великі мережі та ресторани з усталеною аудиторією і вдалою бізнес-моделлю. Водночас абсолютна більшість закладів працює або «в нуль», або зі збитками.
Найуразливішими виявилися невеликі сімейні кафе та поодинокі заклади, особливо розташовані в сучасних житлових комплексах на околицях міста. Через відсутність стабільного електропостачання, проблеми з ліфтами, холод у квартирах і від’їзд частини мешканців такі локації втратили значну частину клієнтів. Додатковим фактором стало ускладнене пересування містом — як пішки, так і транспортом, що ще більше стримує людей від походів у заклади.
Водночас ресторани в центрі Києва демонструють відносно кращу динаміку. Частина киян через блекаути перемістилася з квартир до офісів і коворкінгів, що підтримує потік відвідувачів у центральних районах. Проте й там загальне падіння відвідуваности залишається суттєвим.
Окремим викликом стали фінансові витрати на автономну роботу. Генератори потребують значних обсягів пального, а підтримувати комфортну температуру в залах узимку надзвичайно дорого. За словами Насонової, для невеликої кав’ярні витрати на паливо можуть сягати кількох тисяч гривень на день, а для великих ресторанів — у рази більше. При цьому жодних програм державної підтримки чи податкових канікул для галузі не запроваджено.
Попри складну ситуацію, на ринку з’явилися й ознаки переформатування. Великі мережі користуються кризою для розширення, викуповуючи слабші заклади або привабливі локації. Активніше заходять у столицю й ресторатори з регіонів, для яких раніше київський ринок був надто конкурентним і дорогим.
Експертка зазначає, що нині ресторанний бізнес фактично «заморожений»: розвиток призупинений, прибутки скорочені, а головним завданням для більшости власників стало елементарне виживання. Після завершення блекаутів і морозів ринок може зіткнутися з новою хвилею закриттів, коли стане зрозуміло, хто не витримав фінансового навантаження.
Часткове полегшення ситуації очікується навесні, коли зникне потреба у витратному опалюванні залів. Водночас, навіть це не гарантує швидкого відновлення: багато закладів до того часу можуть так і не відкритися.
Автор: Богдан Моримух
