У понеділок, 5 січня, стало відомо про відставку очільника Служби безпеки України (СБУ) Василя Малюка. Про те, чому Банкова фактично змусила генерала залишити посаду, яку він обіймав з липня 2022 року – далі в матеріалі ForUA.
Велике кадрове прання, затіяне з перших днів 2026 року президентом наразі триває. Зокрема, напередодні чутки про ймовірну відставку багаторічного очільника СБУ перестали бути чутками, позаяк Василь Малюк особисто повідомив, що йде з посади. Перед цим він зустрівся з Володимиром Зеленським, який подякував йому за роботу і доручив розвивати «асиметричні операції» проти Росії. «Залишаюсь в системі СБУ реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди. Впевнений, що сильна і сучасна спецслужба – запорука безпеки нашої держави. На це спрямовані зміни, які впроваджує президент України у сфері оборони, і я дякую йому», - зазначив Василь Малюк.
Тимчасового виконуючим обов’язки голови СБУ ближчим часом буде Євгеній Хмара, котрий до цього був начальником Центру спецоперацій «А» Служби безпеки. «Досвід українських спецпризначенців та ЦСО «А» СБУ будемо масштабувати. Обговорили з Євгенієм також інші можливості системного розвитку Служби безпеки України та спеціальні операції, які зараз готуємо», - написав Зеленський.
Євгеній Хмара – український військовик, генерал-майор та до вчорашнього дня, як вже зазначалося вище, начальник Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України. Він має багаторічний досвід служби в системі СБУ та безпосередньо залучений до проведення складних бойових і спеціальних операцій.
У 2023 році Хмару призначили керівником підрозділу, що відповідає за боротьбу з тероризмом і спеціальні операції, того ж року він отримав звання бригадного генерала. Згодом, у червні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора, а в серпні 2025 року указом президента він очолив Центр спецоперацій «А» СБУ.
Серед найбільш відомих бойових епізодів відзначають його керівництво спеціальною операцією зі звільнення острова Зміїний від російських окупаційних військ у 2023 році.
Зазначимо, що чутки про переміщення Малюка на якусь іншу державну посаду почали з’являтись ще ввечері 2 січня після чого ціла низка топ-військових виступили із заявами на підтримку голови СБУ. «Ефективність рішень голови Служби вимірюється не публічністю операцій, а рівнем внутрішньої безпеки та впливом на боєздатність противника. Результати цієї роботи відчутні як на полі бою, так і в тилу... Війна швидко розставляє все на свої місця. У цьому сенсі Василь Малюк - саме там, де має бути», - зазначив керівник Угруповання обʼєднаних сил, генерал-майор Михайло Драпатий. Підтримав Малюка і командир 1-го корпусу НГУ «Азов», полковник Денис Прокопенко. «Василь Васильович - професіонал, який максимально занурений в деталі складної роботи його підлеглих, котра приносить величезну користь справі захисту України. Його подекуди нестандартні рішення та ефективне управління, а також беззаперечний авторитет серед особового складу дозволяють СБУ успішно виконувати поставлені перед ними завдання», - акцентував «Редіс».
На захист голови Служби безпеки став і командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький: «Заміна Василя Малюка – це пряме ослаблення одного з найефективніших елементів української воєнної машини. Будь-яка кадрова заміна на цьому етапі – ризик для фронту і обороноздатності держави».
Якщо говорити загалом, то хвиля підтримки генерала Малюка в соцмережах прокотилася дуже і дуже суттєва. Крайній раз дещо подібне відбувалося перед відставкою главкома Залужного, який наразі є послом України у Великобританії. Втім Зеленський, як і тоді зараз також проігнорував суспільну думку, наполігши, аби Малюк таки написав заяву на звільнення. До речі, його відставку ще має прийняти Верховна Рада, а з урахуванням, м’яко кажучи, хронічних голосових дефіцитів влади, тут можуть бути «сюрпризи», коли необхідних 226 «за» не збереться. Доведеться Банковій напружитися і з тим, аби у залі під скляним куполом на Грушевського знайшлися голоси й за призначення нового керманича СБУ.
З огляду на це, не можна виключати, що генерал Хмара пробуде у статусі «т.в.о» не тиждень і не два, а набагато довше. З іншого боку, наполегливість та завзятість, з якою Зеленський «просив» Малюка на вихід, може свідчити про те, що нинішній господар Банкової превентивно провів комунікаційну роботу з нардепами, аби не втрапити у кадрову пастку зі звільненнями-призначеннями в СБУ.
В кулуарах говорять, що президент начебто пропонував Василю Малюку посаду секретаря РНБО, але той відмовився, аргументуючи це тим, що у нього на фінішній прямій перебуває одразу кілька операцій масштабу «Павутини» і він не може не довести їх до цілковитого завершення. З цієї ж причини, за непідтвердженою офіційно інформацією генерал Малюк відмовився на вихідних писати заяву на звільнення, чим начебто емоційно неабияк розбурхав президента Зеленського, який до того ж з політичними ревнощами сприйняв хвилю підтримки очільника СБУ в українському сегменті соцмереж.
Подейкують, що ключова причина того, чому Банкова попросила Малюка на вихід полягає в тому, що «контора» під час війни не припинила займатися сумнозвісною «комерційною діяльністю», систематично вимагаючи у вітчизняних бізнесменів різного штибу побори за прихильність.
Ще однією ймовірною причиною усунення Малюка вважається «рука Буданова» - генерали давно не ладнали між собою. Тому не виключено, що колишній очільник ГУР МОУ, який став «новим Єрмаком», а відтак має доступ до Зеленського 24/7 схилив главу держави дотиснути таки це суспільно непопулярне кадрове рішення. Ну, і, зрештою ще один тематичний кейс, що міг призвести до відсторонення Малюка – впевненість Банкової у тому, що він був причетним до «наїздів» на НАБУ та САП, що викликало збурення українців та закордонних партнерів. Між тим в оточенні Малюка, про що свідчать деякі медіа «зливи», вважають, що відставка є нічим іншим як помстою досі присутнього кулуарно біля Зеленського Єрмака за тверду позицію глави СБУ щодо «Міндічґейта» та обшуків у ексглави ОП.
«Потрібно розуміти, що зняття голови СБУ одночасно тягне за собою каскади звільнень серед керівників нижчого рівня та з часом (2-3 місяці) призначення нових. На цей час система, як і зазвичай будь-яка інша державна установа, переходить в режим самозбереження: не зробити чогось такого, що може призвести до гніву нового керівництва та в подальшому до кадрового рішення. Тобто роби рутину, але не вилізай з ініціативами і не роби того, що призведе до звільнення. Зрозуміло, що така кадрова заміна автоматично позначиться на поточній роботі і в найкращому випадку може загальмувати на місяці, а в найгіршому просто зруйнувати заплановані операції на кшталт «Павутина»,- зазначає аналітик та колишній співробітник СБУ Іван Ступак. Хай там як, але наразі власне сама кадрова погода в Україні нагадує хаотично сплетену президентом Зеленським павутину, пронизану кулуарними розбірками, емоційними компонентами і підкилимними ігрищами.
Автор: Тетяна Мішина
