Відсутність Польщі у ключових перемовних форматах щодо питання мирного врегулювання російсько-української війни викликала жваві політичні дискусії всередині сусідньої держави. Представники тамтешньої влади намагаються шукати причини того, чому вони зрештою опинилися на геополітичному узбіччі. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Зі страшним дискусійним скрипом, але мирно-перемовний марафон триває. Зокрема, у суботу, 13 грудня за даними видання Axios у Парижі пройде зустріч високопосадовців України, США, Франції, Німеччини та Великої Британії для обговорення так званого мирного плану президента Трампа. Чи стане ефективним цей перемовний раунд на тлі свіжої заяви очільника Білого дому про його однакове розчарування і Києвом, і Москвою – велике питання. Втім, одним лише Трампом коло розчарованих не обмежується.
Зокрема, у сусідній Польщі на тлі «мирної» активізації, з’ясовують, чому їхня країна, котра на початках путінської «СВО» прийняла понад мільйон українських біженців, однією з перших налагодила постачання озброєнь Києву та надала йому суттєву підтримку щодо передачі Німеччиною танків Leopard, опинилася поза великою дипломатичною грою. Принагідно зауважимо, що саме через територію РП відбуваються практично всі дипломатичні візити в нашу з вами державу. Крім того, Польща є великим логістичним хабом для постачання західного озброєння Україні. Тобто, роль сусідньої держави тут не можна недооцінювати. Попри це, поляки, котрих Трамп неодноразово вихваляв за рішення довести витрати на оборону до 5% ВВП, аби зменшити навантаження на НАТО-бюджет, продовжують втрачати свої геополітичні акції.
Першою тривожною для сусідів «ластівкою» стала відсутність когось із керівництва країни на зустрічі 18 серпня Дональда Трампа з європейськими лідерами у Білому домі. Окрім президента Франції Макрона, канцлера Німеччини Мерца та британського прем’єра Стармера на переговорах був присутній президент Фінляндії Олександр Стубб, що особливо зачепило польську владу і всередині країни виник гучний скандал: президент Польщі Кароль Навроцький і прем’єр Дональд Туск, які представляють різні політичні табори, публічно шукали винних у тому, що Варшава не була представлена у Білому домі. Втім, пошук «невістки» не призвів до якісних змін: ані Туска, ані Навроцького не було на перемовинах делегацій України, США, Великобританії, Франції та Німеччини 23 листопада у Женеві, де обговорювалися 28 пунктів так званого мирного плану США, а також зустрічну пропозицію групи євро трійки: ФРН, Великобританії і Франції. Не запросили Польщу і на зустріч лідерів трьох вказаних європейських країн з президентом Володимиром Зеленським, яка відбулася 8 грудня у Лондоні, що знову збурило поляків.
І якщо у випадку з серпневим геополітичним рандеву у Білому дому основний удар прийняв президент Навроцький, то тепер «на горіхи» дісталося вже пану Туску, якого опоненти та медіа звинуватили, серед іншого й у псуванні стосунків з нинішнім господарем Овального кабінету. Коментуючи відсутність польської делегації у Женеві, Дональд Туск заявив: «Я не хочу розпалювати пристрасті, але давайте скажемо прямо: не всі у Вашингтоні, і точно ніхто в Москві не хоче, щоб Польща була присутня всюди». Натомість після відсутності запрошення до британської столиці у Варшаві вустами речника уряду Адама Шлапка заявили, що «не кожен формат дає результати, і Польща не зобов’язана брати участь у всіх».
«Насправді, проблема не в позиції Польщі. Проблема в тому, хто саме представляє Польщу - Навроцький чи Туск, які постійно сваряться, перетягуючи владне одіяло на себе», - заявив Politico неназваний високопоставлений європейський дипломат. За його словами, допоки ця проблема зберігається, Варшаві доведеться змиритися з тим, що «для неї не поставлять прилад на столі, за яким йдуть мирні переговори».
Хай там як, але в чому єдині «закляті вороги» Навроцький та Туск, так це у ставленні до путінської Росії, що вже для нас – апріорі великий плюс. До речі, у цьому контексті слід зазначити, що нещодавно у Польщі був заарештований відомий російський археолог Олександр Бутягін від чого на болотах піднялося неабияке виття. Бутягін, як повідомила за гарячими слідами польська радіостанція RMF24, розшукувався Україною за проведення незаконних археологічних досліджень в окупованому Криму. «Київ добиватиметься екстрадиції вченого, звинувачуючи його у знищенні об’єктів кримської культурної спадщини. Збитки оцінюються більш ніж у 200 млн гривень. Російського вченого заарештували на 40 днів», - додала в своєму сюжеті радіостанція. Після цього російське посольство у Польщі підтвердило, що 4 грудня у Варшаві було затримано секретаря Археологічної комісії Ермітажу Олександра Бутягіна. Натомість польська влада повідомила про це лише 9 грудня, обурилися в роспосольстві.
У 2024 році Служба безпеки України (СБУ) заочно звинуватила археолога за ч. 4 ст. 298 Кримінального кодексу України – «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини». Тоді ж у відомстві Василя Малюка заявили, що мають намір оголосити Бутягіна у міжнародний розшук за «розграбування української культурної спадщини».
Арешт Бутягіна «знову підтверджує актуальність нашого попередження про небезпеку поїздок без гострої необхідності росіян до Польщі та інших країн з недружніми режимами», заявила офіційний представниця росМЗС Захарова. Вона також наголосила, що російська влада вважає ситуацію «виключно політичною провокацією» і добиватиметься якнайшвидшого звільнення археолога. Натомість «правовим свавіллям» назвав ситуацію путінський речник Пєсков, додавши, що «головне зараз - домогтися звільнення цього поважного російського громадянина». Ну, що ж, хочеться вірити у те, що Україна ближчим часом подасть запит на екстрадицію цього персонажа, а поляки не зволікатимуть з його видачею, позаяк ця риба хоч і не першої величини, але достатньо жирна.
Автор: Тетяна Мішина
