Норвегія вивчає можливість долучитися до створення так званої «репараційної позики» для України. Ідеться про механізм, який дозволить спрямувати прибутки або активи Росії на відшкодування збитків, завданих війною.
Наразі Норвегія обговорює надання Україні європейського військового кредиту на суму понад €100 млрд. Країна готова забезпечити позику заставою у розмірі €100 млрд зі свого Суверенного фонду добробуту — найбільшого у світі, що оцінюється приблизно у €1,8 трильйона, повідомляє The Sunday Times.
Мета ініціативи — розблокувати передачу заморожених російських активів із Бельгії на користь України. У рамках європейського плану передбачається позика у €140 млрд під заставу заморожених державних активів РФ. Проти цієї схеми виступає Бельгія, де розташована фінансова установа, що управляє російськими активами. Брюссель висловлює побоювання щодо юридичних та фінансових наслідків, зокрема можливих позовів з боку Росії. В Євросоюзі визнають, що залучити позику без значного забезпечення буде складно через ризик неповернення коштів Україною.
Норвегія має значні ресурси для реалізації такої ініціативи: лише за 2022–2023 роки держава отримала понад €109 млрд прибутку, здебільшого завдяки високим цінам на газ після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Якщо Осло ухвалить рішення про надання застави, це може стати переломним моментом у створенні міжнародного механізму репарацій. Завдяки цьому Україна отримає можливість компенсувати збитки, завдані війною, розпочатою Росією.
Як повідомляло раніше ForUa, США не збираються приєднуватися до плану G7 щодо використання заморожених російських активів.
Автор: Тетяна Андрійко
