Згідно з опублікованим звітом, у першій половині 2025 року Тайвань імпортував російської нафти на суму 1,3 мільярда доларів США, ставши її головним покупцем у світі. Середньомісячний обсяг імпорту зріс майже вшестеро порівняно з 2022 роком.
Загалом ці закупівлі принесли до бюджету Росії 1,7 мільярда доларів у вигляді податків на видобуток корисних копалин. Аналітики підрахували, що цієї суми достатньо для фінансування виробництва 170 тисяч дронів типу "Гербера", які Росія використовує для атак на Україну.
Ця ситуація створює разючий контраст, адже офіційно Тайвань приєднався до економічних санкцій проти Росії та надав Україні двосторонню допомогу на суму 50 мільйонів доларів. Водночас, за даними звіту, за імпорт російських енергоносіїв острів заплатив Росії понад 11,2 мільярда доларів – суму, що у 220 разів перевищує обсяг допомоги Україні.
Дослідження виявило чітку розбіжність у підходах державних та приватних компаній Тайваню. Державні підприємства, такі як електроенергетична компанія Taipower та Chinese Petroleum Corporation (CPC), успішно відмовилися від російського вугілля та нафти ще з середини 2024 року.
Однак приватний сектор пішов протилежним шляхом. Компанія Formosa Petrochemical Corporation (FPCC) збільшила свою залежність від російської нафти з 9% до повномасштабного вторгнення до 90% у першій половині 2025 року. Це зробило FPCC найбільшим у світі покупцем російської нафти з початку повномасштабного вторгнення до кінця червня 2025 року.
З 24 лютого 2022 року до кінця червня 2025 року Тайвань імпортував 6,8 млн тонн російської нафти на суму 4,9 млрд доларів США, ставши третім за величиною покупцем у світі за цей період. Ключовим постачальником виступила російська компанія "Новатек", яка перебуває під санкціями США. На неї припало 72% усього імпорту російської нафти до Тайваню.
88% імпорту російської нафти на Тайвань здійснювалося суднами, що належать або застраховані в країнах "цінової коаліції". Проте ціни на нафту перевищували встановлений ліміт у 45 доларів США за барель, що свідчить про ігнорування санкційної політики. Як приклад, наводиться розвантаження 16 вересня 2025 року танкера з газойлем на суму 43,8 млн доларів, що походив із підсанкційного нафтопереробного заводу Vadinar.
Фото: CREA.
Автор: Галина Роюк
