Міжнародна дослідницька група виявила прямий зв'язок між бактеріями ротової порожнини, що потрапляють у кишківник, та розвитком хвороби Паркінсона. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Communications, вказують на те, що належна гігієна ротової порожнини може стати новим інструментом у боротьбі з цим нейродегенеративним захворюванням.
Дослідники з Поханського університету науки і технологій (POSTECH) та Медичного коледжу Сеульського національного університету, а також експерти з Королівського коледжу Лондона, зосередили свою увагу на так званій «кишково-мозковій осі» та її ролі у хворобі Паркінсона.
Хоча попередні дослідження вже пов'язували мікробіоту кишківника з нейродегенеративними розладами, нове дослідження підтвердило, що саме певні бактерії ротової порожнини є значним фактором ризику.
Ключовий винуватець: Streptococcus mutans
Вчені виявили, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона спостерігається підвищена концентрація ротової бактерії Streptococcus mutans у кишковій флорі. Ця бактерія відома тим, що викликає карієс.
Крім того, S. mutans виробляє фермент уроканатредуктазу (UrdA) та метаболіт імідазолпропіонат (ImP). Обидва ці елементи були виявлені у підвищених концентраціях у кишківнику та крові людей із хворобою Паркінсона.
Дослідники припускають, що імідазолпропіонат потрапляє в системний кровотік, досягає мозку і сприяє втраті дофамінергічних нейронів — ключовому елементу патології хвороби Паркінсона.
Експериментальне підтвердження
Експерименти на мишах підтвердили цю гіпотезу. Колонізація тварин бактерією Streptococcus mutans підвищила рівень ImP як у системному кровотоці, так і в мозку, спричиняючи симптоми, подібні до паркінсонізму.
Більше того, навіть введення лише метаболіту імідазолпропіонату викликало типові симптоми хвороби Паркінсона у тварин. Дослідження також встановило, що ці ефекти залежать від активації сигнального білкового комплексу mTORC1.
Надія на нові терапії
Професор Ара Кох, керівник дослідницької групи POSTECH, резюмував: «Наше дослідження дає механістичне розуміння того, як мікроби ротової порожнини в кишківнику можуть впливати на мозок і сприяти розвитку хвороби Паркінсона».
Ці результати відкривають нові перспективи для боротьби з хворобою. Вчені вважають, що вплив на кишкову мікробіоту та ретельна гігієна ротової порожнини можуть стати потенційними терапевтичними підходами для зниження ризику та уповільнення прогресування хвороби Паркінсона.
Нагадаймо, раніше стало відомо, що хронічний стрес у дитинстві тісно пов'язаний з проблемами здоров'я у дорослому віці, – дослідження.
Автор: Галина Роюк
