В Румунії завершили розробку методологічної бази до закону про втручання у випадках несанкціонованих безпілотників і літаків. Рішення залежатиме від типу повітряного судна.
Про це заявив міністр національної оборони Іонуц Моштяну, інформує Digi24, пише Суспільне.
На засіданні Вищої ради оборони Румунії погодили остаточні процедури виконання закону, ухваленого навесні 2025 року, щодо реагування на дрони та літаки, які порушують національний повітряний простір.
Міністр оборони пояснив, що у випадку військових літаків, рішення про збиття ухвалює командир операції, дотримуючись стандартів НАТО. Якщо ж мова про цивільні повітряні судна, остаточне рішення, як і раніше, прийматиме міністр оборони.
За словами Моштяну, оборонні установи мають перелік об’єктів для захисту, який оновлюють за потреби. До нього можуть додавати тимчасові цілі, зокрема місця перебування високопосадовців під час подій.
Міністр уточнює, що у законі передбачені три основні етапи реагування: ідентифікація, глушіння та втручання. Він не розповів подробиць, оскільки інформація засекречена. Використання зброї й знищення літака або дрона залишається крайньою мірою, якщо інші способи не дають результату.
Застосування зброї та знищення літака є крайньою мірою, яку використовують лише після невдачі всіх інших заходів, якщо літак не ідентифікує себе і не залишає повітряний простір Румунії. Для цивільних літаків остаточне рішення про збиття приймає міністр.
У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Тоді військові збили близько 4 з 19 безпілотників, повідомив премʼєр-міністр Дональд Туск. Відомо, що один із дронів пошкодив будинок і авто у Люблінському воєводстві, уламки знайшли в кількох селах. Того ж дня Польща активувала статтю 4 Договору НАТО для обговорення ситуації. Голова уряду заявив, що країна не запроваджуватиме додаткові обмеження через інцидент.
У Міноборони РФ заявили, що дрони, які атакували Україну, могли перетнути польський кордон, і висловили готовність до консультацій із Варшавою. Кремль залишив ситуацію без коментарів.
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції "Східний вартовий" на східному фланзі Альянсу. Мета операції – "усунення конкретних загроз, пов’язаних із використанням безпілотників". Вона діятиме в Польщі та Румунії.
14 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про перебування на території країни військових держав-членів НАТО у межах операції "Східний вартовий".
13 вересня у північних регіонах Румунії оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних дронів. О 18:12 у небо підняли два винищувачі F-16, які близько 19:00 перехопили російський безпілотник Shahed над Дунаєм. У Міноборони уточнили, що дрон не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози для цивільного населення. На інцидент відреагував президент України Зеленський, заявивши, що російський дрон перебував над Румунією 50 хвилин.
19 вересня три російські винищувачі впродовж 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна назвав це "порушенням територіальної цілісності та принципів Статуту ООН, які зобов’язують утримуватися від загрози силою".
22 вересня у Нью-Йорку відбулось екстрене засідання Ради безпеки ООН через порушення літаками ПКС РФ повітряного простору Естонії. Там також був присутній очільник МЗС України Андрій Сибіга, який наголосив, що подібні загрози потрібно негайно нейтралізовувати.
Крім того, вранці 23 вересня відбулося засідання Північноатлантичної ради відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб проконсультуватися та засудити порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня.
Автор: Богдан Моримух
