Шевченківський районний суд Києва визнав винним колишнього співробітника Управління державної охорони Артема Косова у вбивстві підлітка Максима Матерухіна на станції фунікулера.
Його засудили до довічного позбавлення волі.
Про це із зали суду повідомляє Суспільне.
Батьки загиблого Максима вважають довічне ув’язнення «справедливим вироком» для Косова.
Завтра юнаку мало б виповнитися 18 років.
«Цей день ми довго чекали. Це неймовірні емоції, які не передати словами. Це вдячність людям, які нас підтримували, які з нами йшли до цього переможного кінця. Справедливість настала. І всі почули — довічне. За вбивство нашого сина він отримав те, що заслуговує», — сказала мама Максима Ірина Матерухіна.
Перед оголошенням вироку зібралися рідні та знайомі загиблого підлітка. В руках вони тримали фото Максима Матерухіна.
Сторона захисту погоджується з тяжкістю злочину, але не визнає інкриміноване навмисне вбивство, а наполягає на вбивстві з необережності.
Обвинувачений Артем Косов в останньому слові визнав провину та покаявся, але він заявляє, що не хотів вбивати юнака і не мав такого наміру.
Нагадаємо, що 7 квітня 2024 року стало відомо про вбивство на фунікулері за участи підлітків та працівника УДО. Загиблим виявився 16-річний Максим Матерухін.
Того дня компанія підлітків розважалася на Поштовій площі, згодом сіла в вагончик фунікулера. До них почав прискіпуватися нетверезий чоловік. Проте словами конфлікт не закінчився. При виході з вагона на верхньому майданчику чоловік штовхнув хлопця. Підліток розбив головою скло, а уламки порізали йому шию.
«Чоловік «штовхнув Максима у спину, що призвело до удару головою об скло. Скло, розбившись, перерізало сонну артерію. Максим пройшов кілька кроків по сходах та упав. Жодних шансів…» — описали подію друзі загиблого.
Затриманому чоловіку 30 років. Він співробітник Управління державної охорони.
Як з’ясувалось, вбитий 16-річний Максим був футболістом, грав у місцевій професійній команді. Друзі Максима на сторінці спортивного клубу оприлюднили відео, де розповіли деталі того, що трапилося.
Автор: Богдан Моримух
