Аналітика

Туалетні «господарники»: чому володарювання окупантів на Донбасі призвело до катастрофи

Туалетні «господарники»: чому володарювання окупантів на Донбасі призвело до катастрофи

Ситуація з водопостачанням на окупованих територіях Донецької та Луганської областей з літа і дотепер залишається критичною. Окупаційна влада не може розвязати проблему й звинувачує у всіх смертних гріхах офіційний Київ. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Захоплювати, руйнувати, знищувати – російське все. Це буквально в крові, як володарів боліт на кшталт Путіна, так і їхніх пересічних мешканців, багато з яких у XXI столітті й досі ходять «по справах» до допотопних дерев’яних халабуд-вбиралень. 

Росія займає перше місце за площею у світі з територією близько 17,1 мільйона квадратних кілометрів, що становить близько 11% земної суші. Але країні-агресорці цього було замало і вона, не маючи ладу на своїй землі, посягнула на українські, привнісши туди суцільний хаос і розруху.

Літо-2025 оголило колосальну проблему з постачанням води на окупованій РФ території Донбасу. Ситуація без перебільшення дійшла до ручки: у самому Донецьку H2O дають всього один раз на три дні, в інших містах, зокрема, багатостраждальному Маріуполі – двічі на три доби. Втім, це, так би мовити офіційні дані. Насправді ж у соцмережах люди повсякчас скаржаться, що воду можуть давати раз (усього на кілька годин) на тиждень, а то й рідше. 

Супутникові знімки демонструють, що до початку повномасштабної війни у водосховищах води було значно більше, ніж зараз, а частина з них стрімко міліє. Зокрема, російська служба ВВС проаналізувала супутникові світлини п’яти великих і п’яти дещо менших водосховищ в Донецькій області з допомогою сервісу Planet Labs і дійшла висновку, що за останні три з половиною роки – власне з того часу, як Москва у лютому 2022-го почала повномасштабне вторгнення в Україну – дев’ять з них помітно обміліли.

Однак проблеми з водою пов’язані не тільки і не стільки з обмілінням водосховищ. Річ у тім, що водогін, з якого вода надходила на територію Донбасу з контрольованої Україною території, зруйнований в ході бойових дій. При цьому, ані Кремль, який під софітами рос пропагандистів вніс окуповані території Донбасу у свою конституцію, ані місцева «влада» нічого не роблять. Не роблять настільки, що це зачепило навіть махрових поціновувачів «руського міра» типу ексрегіонала Олега Царьова.

«У Донецьку вода раз на три дні. Змивати унітаз немає як. Звичайна справа: донеччани в унітаз кладуть пакетики. А потім ці пакетики хто нормальний, в сміття. Хто ні – викидає під вікнами. З такими борються сусіди. Донецьк у моїй пам’яті – місто троянд. Зразкове місто. Так було завжди, причому з радянських часів, шахтарський регіон був на особливій нормі постачання. Так було завжди, але не зараз. Трагедія довжиною у десять років», - зазначив, зокрема, політичний соратник президента-втікача Януковича, котрий з 2014 року перебуває за межами України і якого вітчизняні правоохоронні органи звинувачують у державній зраді через колабораціонізм із Росією.

Задля розуміння загальної температури по палаті, зауважимо, що ще у 50-х роках  минулого століття для постачання води Донецькій агломерації був побудований штучний канал Сіверський Донець – Донбас. Він брав свій початок у Слов’янську, який наразі залишається під контролем ЗСУ і пролягав повз Горлівку та Донецьк та прямував на південь, у напрямку нещасно-понівеченого наразі окупаційними лещатами Маріуполя.

В далекому вже 2014 році, навіть після того, коли було створено так звані «ДНР» та «ЛНР», Київ не перекрив цей канал, оскільки тоді по ньому вода йшла до згаданого вище міста Марії, котре залишалося на той момент під контролем України. Натомість старт путінської «СВО» наприкінці лютого 2022 року і тривала облога другого за величиною міста Донецької області ситуацію докорінно змінили. Російські «визволителі» в ході своїх наступальних дій фактично знищили унікальну гідротехнічну споруду, яка постачала воду у найбільші міста регіону.

Під завісу 2022-го у Путіна зрозуміли, що якщо не вжити заходів, то ситуація з водопостачанням захоплених міст Донецької області незабаром набуде реально катастрофічного характеру. Власне тоді у країні-агресорці на найвищому рівні ухвалили рішення про будівництво нового каналу Дон-Донбас, який мав починатися в районі Ростова-на-Дону, де, нагадаємо, накивавши п’ятами з України, тривалий час мешкав президент-утікач Янукович.

Вже у 2023-му в росМіноборони похизувалися тим, що військові будівельники побудували нову споруду. Зазначалося, що на будівництві  були задіяні 3500 військовослужбовців і 1300 одиниць техніки. Керівник проєкту Олексій Леонов тоді у «совковому» стилі звітував у соцмережах про те, що « щойно забилося серце водопроводу Ростов-на-Дону». «Канал Сіверський Донець – Донбас... Це дві нитки по 200 км кожна, а також сім насосних станцій», - деталізував він.

Втім насправді картина з «серцем» виявилася не те, щоб фейковою на усі сто відсотків, але точно такою, що не відповідала реаліям. Зокрема, як з’ясувалося, новий водогін не в змозі подавати необхідну регіонові кількість води. Крім того, як писали так звані ліберальні росЗМІ, об’єкт був побудований з численними порушеннями, позаяк на стадії його будівництва було поцуплено надзвичайно багато бюджетних грошей. Усіх собак в результаті повісили на ексзаступника росМіноборони Тимура Іванова, який з квітня 2024 року перебуває під арештом.

Який на фініші вийшов знаменник? В умовах, коли один водовід був зруйнований, а новий – так і не запрацював, поступово обміліли і ключові водосховища регіону. Як результат - станом на літо-осінь 2025 ситуація набула статусу критичного. І це ще, наголошують експерти, лише квіточки, тоді як ягідки – попереду. 

«Окреслю сценарій, за яким може припинитися ця війна. Його не розглядає жоден аналітичний центр, проте його ймовірність щодня збільшується. Ніяких мирних угод, ніяких перемовин, а просто зупинка бойових дій. Але не через санкції, або стратегічну поразку якоїсь сторони, а через масштабну епідемію чуми, яка спалахне у тимчасово окупованому Донецьку й почне розповсюджуватись зі швидкістю лісової пожежі по всіх окупованих Росією районах Донбасу та півдня України. Це не фантазія, це те, що просто буде, якщо ситуація з водою у Донецьку не налагодиться. А вона не налагодиться, бо подавати воду просто немає технічної можливості. Всі водоводи перебито, адже вони були прокладені у зоні, де наразі тривають бойові дії. Води у Донецьку не буде і  крапка», - зазначає військовий оглядач Денис Попович.

Зауваживши, що наразі вода у Донецьку з’являється в кращому разі два рази на тиждень, експерт резюмував: «Люди викидають нечистоти просто на вулицю й вже б’ються через воду.

Далі – зима. Якою б вона не була теплою – мінуси все одно будуть. Вода у трубах ніколи повністю не пересихає, проте, якщо її не подаватимуть регулярно (а цього не станеться!), ці труби просто розірве. Особливо це стосується кранів, стиків, хомутів тощо. Змерзне вода й у баках, в яких її завозять у Донецьк, намагаючись розв’язати проблему хоча б у такий спосіб. Людям доведеться топити сніг, якщо звісно він буде. Антисанітарія посилиться, неминуче розведуться щури, які і є прямими резервуарами бубонної чуми. А коли знову наступить тепло - пекло розверзнеться. Не можна виключати, що вже наступного літа, європейський контингент знадобиться не для того, щоб розводити українську та російську армії, а для того, щоб допомагати ЗСУ створити карантин. Просто розстрілювати російських солдатів, які бігтимуть на наші позиції. Але не для того, щоб прорвати фронт, а для того, щоб знайти порятунок від мору, який коситиме їх у тилу. А порятунку не буде. На тимчасово окупованих територіях лікарів критично не вистачає вже зараз».

Відштовхуючись від вище окреслених тез, експерт, здійснюючи екскурс в історію, нагадує, що  від чуми й раніше завершувалися великі війни: «Від іспанського грипу після Першої світової війни загинуло від 17 до 50 млн населення планети. Абсолютно не виключено, що у 2026 році світові доведеться вирішувати зовсім інші завдання. Наприклад, як не повторити 1347 рік. Саму ж Росію хвилюватимуть вже далеко не територіальні питання».

Автор: Тетяна Мішина

Теги: