У той час як вітчизняний уряд з подачі Банкової оновив порядок перетину державного кордону, дозволивши чоловікам віком від 18 до 22 років вперше за час повномасштабної війни безперешкодно залишати межі країни, новий президент Польщі Кароль Навроцький ветував одразу три законопроєкти, один із яких передбачає поправки до закону про допомогу українським біженцям. Крім того, очільник РП запропонував законодавчо заборонити «бандерівщину». Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Близько тижня тому під час своєї дебютної з моменту інавгурації пресконференції новообраний президент Польщі Кароль Навроцький був змушений крутитися, як вуж на пательні, коментуючи інцидент, що стався напередодні, з порушенням повітряного кордону республіки російським безпілотником. Другий же вихід Навроцького до преси, що відбувся напередодні, став холодним душем для українців.
Зокрема, пан Навроцький, нагадавши, що три роки тому Польща погодилася прийняти майже 1 млн біженців з України, заявив, що з того часу «ситуація з польськими державними фінансами, а також політичні та соціальні настрої докорінно змінилися». І оголосив про своє рішення накласти вето на законопроєкт щодо прав українських біженців.
Документ, який ветував польський лідер, стосується внесення поправок до чинного від 12 березня 2022 року закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території цієї країни».
Ухвалені Сеймом Польщі 5 серпня поправки передбачали соцвиплати та безкоштовне медичне забезпечення непрацюючим громадянам України, які прибули до країни після лютого 2022 року, а також продовження до 4 березня наступного року легалізації перебування українців у Польщі. Крім того, вони запроваджували заборону на видачу дозволів для короткострокового перетину кордону та посилювали правила для лікарської та стоматологічної практики українських фахівців. Втім пан Навроцький, який прийшов на президентську посаду під гаслом «Польща насамперед, поляки насамперед», вважає запропоновані парламентом поправки такими, що не відповідають інтересам поляків.
«Я залишаюся вірним своїй думці і маю намір виконати свої зобов’язання, - заявив Навроцький. - Я визнаю, що допомога 800+ (щомісячна виплата у розмірі 800 злотих, або понад $200, на кожну дитину – Ред.) має бути доступною лише українцям, які докладають зусиль для роботи».
У якості альтернативи Кароль Навроцький запропонував свій законопроєкт і закликав уряд і законотворців протягом наступних двох тижнів доопрацювати нову редакцію закону. Як пояснив новоспечений польський президент, у його версії, крім поправок до питання про допомогу, пропонуються нові рішення щодо надання громадянства іноземцям. Зокрема йдеться про те, щоб громадянство Польщі отримували після десяти, а не трьох років проживання в країні. Як аргумент Навроцький, який прибув на пресконференцію у червоній краватці, яку полюбляє носити Дональд Трамп, фактично повторив тезу очільника Білого дому, назвавши польське громадянство привілеєм для іноземців, які прибувають до країни.
Але й цим законотворчі апетити Навроцького не обмежилися. Він заявив, що вважає за необхідне прирівняти у Кримінальному кодексі бандерівську символіку до символіки німецького націонал-соціалізму та радянського комунізму, що, за його словами, допоможе «викорінити російську пропаганду та будувати польсько-українські відносини, засновані на справжньому партнерстві, взаємній повазі та чуйності».
Хай там як, але ключове, за що опоненти глави держави одразу ж розкритикували його, що вето на закон про допомогу українським біженцям автоматично поставило хрест на подальшому фінансуванні терміналів супутникового інтернету Starlink для України.
Принагідно зауважимо, що згідно з даними Міністерства цифрових технологій Польщі, у 2022-2024 роках на термінали та щомісячну підписку на послуги Starlink для Києва з польського бюджету було витрачено близько $84 млн, 2025 року вартість підписки України на ці послуги, що оплачуються з польського бюджету, перевищить $20 млн. Проте з 1 жовтня Польща не матиме правових підстав для оплати Starlink, оскільки вони забезпечуються вищезазначеним законом.
Своїм рішенням Кароль Навроцький «позбавляє Україну інтернету», заявив віце-прем’єр Польщі Кшиштоф Гавковський. Втім, представник президента Збігнєв Богуцький як то кажуть, за гарячими слідами спростував твердження про те, що Україна втратить доступ до Starlink. «Пане віце-прем’єре, вам необхідно припинити сліпо нападати на президента Республіки Польща під приводом політичної боротьби, - підкреслив він. – Ви залякуєте людей, які борються за свою незалежність, і водночас допомагаєте Росії». Богуцький запевнив, що Польща й надалі оплачуватиме послуги для Києва, але за умови, що парламент схвалить президентський законопроєкт замість ветованого.
«Учора – обійми, побажання найкращих результатів президенту Володимиру Зеленському, заяви про «непохитну солідарність з Україною, яка бореться за виживання». Сьогодні – вето на законопроєкт, який мав продовжити захист і уточнити питання підтримки українських дітей. Спочатку конфетті, потім – молоток. Це не політика держави з історією боротьби за «вашу і нашу свободу», це не Європа. Це шоу: посмішка на камери, палиця у закони, цинізм у діях. І все це – одразу ж після Дня Незалежності України», - коментує крайні законодавчі кроки польського лідера Єжи Вуйцік, колишній заступник головного редактора Gazeta Wyborcza, засновник українсько-польського журналу Sestry.eu.
«Символічне зіткнення – вчорашні «вітання» і сьогоднішнє «але» - це не випадковість. Це метод: спочатку жест на адресу сусіда, потім – жест до електорату. Гравітація очевидна: сповзання до страху, підозри, образи. Гасла про «бандерівську ідеологію», кинуті в дебати, як сірник у суху траву. Це не захист польської пам’яті. Це розпалювання вогню на складі боєприпасів російської пропаганди. Не потрібно бути стратегом, щоб зрозуміти, що чим менше ми говоримо про російську агресію і чим більше ми говоримо про «символи», тим краще для Кремля і гірше для справжньої, щоденної польсько-української співпраці. Держава, яка роками повторює, що є лідером солідарності, не може грати в гру «вчора квіти, а сьогодні – м’яка депортація. Крім того, історію не вирішують пресконференції. Історію не роблять припискою «стоп» у законі. Історію вивчають, передають і зцілюють через освіту, архіви, діалог, а не підкидаючи чергову гранату в дебатах», - резюмує аналітик.
Водночас нардеп ВР від «Євросолідарності» Микола Княжицький констатує наступне: «Президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про продовження захисту українських воєнних біженців на території Польщі. Своє рішення Навроцький аргументує тим, що «права поляків на допомогу та опіку не можуть бути меншими, ніж права іноземців». За його словами, «Польща має бути для поляків» - господарів своєї країни, а не надавати привілеї гостям. Таке враження, що факти сьогодні не мають значення. Згідно зі статистикою, 70% українських біженців працездатного віку у Польщі мають роботу, з них 90% - жінки. Їхній внесок у розвиток ВВП Польщі становить 2,7%, а до державного бюджету вони щороку сплачують понад 15 мільярдів злотих податків. Тим часом виплати у розмірі 800 злотих на дітей українських біженців становлять лише 2,4 мільярда злотих. Отже, українці значно більше віддають у польську державну казну, ніж отримують з неї».
Акцентувавши, що скасування допомоги 800+ буде грубим порушенням міжнародного та європейського законодавства, а також принципів захисту прав воєнних біженців, парламентар наголосив: «Виплата надається дітям, а не їхнім батькам. Польське законодавство гарантує право на допомогу всім дітям, які легально перебувають на території держави. Тому це явно популістський крок. Залишається сподіватися, що польський парламент не допустить грубого порушення польського та європейського права».
Політолог Тарас Загородний резонансні рішення польського президента аналізує натомість під іншим кутом. «Історію з ініціативами Польщі щодо «заборони бандерівських символів» особисто я вважаю позитивним сигналом для України. Це означає, що інтеграція України в ЄС стає реальністю, а не порожніми балачками. Поляки готують купу причин, щоб прокомпостувати нам мозок, в першу чергу, з економічних питань. Ми є конкурентами країн Східної Європи за інвестиції, робочу силу, ресурси ЄС. Наприклад, коли Орбан говорить, що через наближення України до Євросоюзу в Угорщині можуть збільшитись проблеми в економіці, то він тут не бреше. Для Польщі особливо болісно є те, що тепер не вони будуть головними у Східній Європі, а сила тепер на стороні України. Тому що світ побудований на силі. Хто сильніший, той і правий. Тому спокійніше потрібно ставитись до цього і розвивати свій ВПК. Чим більше у нас буде власної зброї, й чим далі літатимуть наші ракети, тим спокійнішими будуть не тільки наші сусіди, але всі, хто перебуватиме у радіусі польоту ракет», - зазначає експерт.
«А щодо «компостування мозку» Польщі, то Україна вже свій крок зробила. У липні був ухвалений закон щодо визнання депортованими громадян України, які в рамках операції «Вісла», були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, їм передбачена компенсація. Підозрюю, що сума там буде чималенька. Так що є про що поговорити й нам. Взагалі, конфлікт – це теж розвиток відносин», - підсумовує Тарас Загородний.
Автор: Тетяна Мішина
