Президент США Дональд Трамп не домігся жодних зобов’язань від російського диктатора Путіна щодо припинення війни в Україні після трьохгодинного саміту на Алясці. Про це повідомляє Financial Times.
Ця зустріч стала першою особистою розмовою між Трампом та Путіним з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Видання зазначає, що подія "розпочалася з фанфар, але завершилася антикульмінацією", адже Трамп так і не зміг переконати кремлівського лідера погодитися хоча б на тимчасове припинення вогню.
Путін, за даними журналістів, чітко дав зрозуміти, що не відмовляється від своїх жорстких вимог — фактично ультиматуму щодо капітуляції України та перегляду її суверенних кордонів.
Напередодні Трамп заявляв, що буде наполягати на зупиненні війни та в разі відмови Кремля завдасть удару по економіці Росії. Однак після саміту президент США несподівано змінив риторику. Він фактично переклав відповідальність за подальший перебіг конфлікту на Київ та європейських союзників, заявивши, що саме вони тепер мають "зробити кроки назустріч миру".
Крім того, Трамп, як зазначає FT, відмовився від ідеї посилювати економічний тиск на Росію. Зокрема, він не став говорити про запровадження покарання для країн, що імпортують російську нафту, таких як Китай та Індія. Це може свідчити про небажання Вашингтона йти на відкриту конфронтацію з великими світовими економіками заради примусу Кремля до поступок.
Попри провал переговорів, Трамп натякнув на можливість ще однієї зустрічі вже у форматі "Трамп–Путін–Зеленський". Проте конкретних домовленостей чи дат він не назвав.
Видання наголошує, що єдиним позитивним результатом саміту стала відсутність катастрофічних для України поступок. "Гарна новина — не було ні Ялти, ні Мюнхена", — пише видання, маючи на увазі історичні угоди, що у минулому призвели до розділу Європи або капітуляції перед агресором.
Для Києва результат переговорів означає, що Сполучені Штати поки не готові жорстко тиснути на Москву. Водночас посилюється ризик, що Трамп у своїй зовнішній політиці робитиме акцент не стільки на примушенні Росії до миру, скільки на пошуку "компромісів", у яких саме Україна може стати стороною, змушеною до поступок.
Таким чином, саміт на Алясці лише зафіксував нову реальність: Вашингтон більше не претендує на роль головного "арбітра", а перекладає відповідальність на Київ та Європу, тоді як Путін продовжує грати на виснаження.
Автор: Тетяна Андрійко
