Міністр закордонних справ тоталітарного Китаю Ван Ї під час телефонної розмову зі спеціальним помічником президента Бразилії з міжнародних питань Селсо Аморімом, зокрема, обмінялися думками щодо "кризи в Україні", при чому Ван зазначив, що "процес врегулювання кризи зараз перебуває на вирішальному етапі", повідомило МЗС КНР.
"Росія та Україна зробили важливий крок вперед, розпочавши переговори. Процес врегулювання кризи зараз перебуває на вирішальному етапі", - зазначив він.
Очільник зовнішньополітичного відомства додав, що Китай і Пакистан можуть продовжувати підтримувати зв'язок і докладати спільних зусиль для просування групи "Друзів миру" з метою подальшого зближення консенсусу глобального Півдня щодо "припинення вогню, припинення війни, переконання в необхідності миру і сприяння переговорам, щоб зіграти свою роль у політичному врегулюванні кризи".
Сі Цзіньпін неодноразово підкреслював, що Китай не є «стороною конфлікту» і прагне зберігати нейтральну позицію в російсько-українській війні. Пекін ніколи не виступав із заявами, які б засуджували російську агресію. Ба більше, китайське керівництво уникає навіть слова «війна», називаючи її «українською кризою» навіть після повномасштабного вторгнення.
Публічну позицію КНР можна описати як «і вашим, і нашим»: з одного боку, Китай закликає поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн; а з іншого — виступає за припинення «односторонніх санкцій» проти росії. Але попри те, що Китай на словах підкреслює свій нейтралітет, на ділі реальність має інший вигляд.
За понад два роки великої війни КНР лише одного разу проголосувала за резолюцію Генасамблеї ООН, у якій росію було названо агресором. Ідеться про рішення щодо співпраці Організації Об’єднаних Націй з Радою Європи, яке Генеральна асамблея ухвалила 26 квітня 2023 року.
Цей документ прямо засуджує російську агресію проти України та Грузії. Раніше ж представники Китаю незмінно утримувалися або навіть голосували проти резолюцій ООН, які засуджували вторгнення росії в Україну.
Того ж дня Сі Цзіньпін уперше від початку повномасштабного вторгнення поговорив телефоном з Володимиром Зеленським. Розмова з ініціативи української сторони досі лишається єдиним офіційним контактом лідерів Китаю та України з лютого 2022 року.
Натомість китайський глава не цурається контактів з володимиром путіним. Зокрема, свій перший закордонний візит після третього «обрання» на посаду голови КНР навесні 2023-го Сі Цзіньпін здійснив саме до Москви. Лише після зустрічі у кремлі він провів першу і єдину телефонну розмову з українським президентом — чим підкреслив пріоритет Китаю.
До речі, після російських «президентських виборів» свій перший закордонний візит після інавгурації у Владімір Путін здійснив саме до Пекіна.
Автор: Богдан Моримух
