Спілка археологів України повідомила про надзвичайно важливі відкриття на Шацькому городищі на Волині. Там було знайдено три давньоруські князівські печатки, які вже привернули значну увагу істориків та сфрагістів. Ці знахідки, що належать до XI–XII століть, проливають нове світло на історію регіону та його зв'язки з ключовими фігурами Київської Русі, інформує ForUА.
Історична цінність князівських печаток
Князівські печатки здавна є цінним джерелом для історичних досліджень, дозволяючи атрибутувати та класифікувати події та осіб. З кінця XIX століття, коли їхня кількість почала зростати, вони стали невід'ємною частиною вивчення давньоруської історії.
Перша печатка: загадка князя Андрія
Перша знайдена печатка на лицевій стороні має погрудне зображення святого Андрія, а на звороті – напис «WT АНДРЕЯ». Її стилістична близькість до печаток боярина Ратібора, довіреної особи князя Всеволода Андрія Ярославовича, може свідчити про їхню синхронність. Існує припущення, що вона належала одному з княжих намісників на рубежі XI–XII століть.
Боярин Ратібор, нагадаємо, був призначений удільним князем Всеволодом Ярославовичем для контролю віддалених князівств (1079—1081 рр.) і згодом вірно служив його сину – Володимиру Мономаху. Проте, літописи не згадують намісника Всеволода Ярославовича на ім'я Андрій. Це залишає відкритим питання: чи не був власником печатки сам князь, хресне ім'я якого могло бути Андрій? Ця загадка досі хвилює сучасних сфрагістів.
Друга печатка: знак Любецького з'їзду
На лицевій стороні другої печатки зображено погруддя архангела Михаїла, а на звороті – напис у три рядки «ДЪНЪСЛОВО». Ця печатка належить полоцькому, новгородському, турівському, а згодом і великому київському князю Святополку Михайлу Ізяславовичу (1050—1113).
Такий тип печатки використовувався після Любецького з'їзду князів 1097 року, що відбувся з метою припинення міжусобиць та об'єднання зусиль у боротьбі проти половців. Учасниками з'їзду були Святополк Ізяславович, Володимир Мономах, Давид Ігорович та Василько Ростиславович. Напис «ДЪНЪСЛОВО» на печатках всіх князів-учасників слугував нагадуванням про домовленості, досягнуті на з'їзді.
Третя печатка: Володимира Мономаха
Третя знайдена печатка має зображення святого Василя та написи по боках: ВАСИ ЛНА, а на зворотній стороні – старослов'янський напис «ГОСПОДИ ПОМОЗИ РАБУ СВОЕМУ ВАСИЛИЮ». Це найпоширеніший різновид печаток князя Володимира Всеволодовича Мономаха. Близько сотні таких печаток були виявлені на всій території колишньої Русі. Вони використовувались з 1113 по 1125 рік, тобто в період князювання Мономаха в київському князівстві.
Шацьке городище – місто Рай: ключове значення в історії
Цікаво, що в 1149 році син Мономаха, Юрій I Долгорукий, посів київський престол. Проте, його правління не було тривалим, і він був отруєний у 1157 році. Після його смерті кияни повстали, ліквідували встановлену ним владу та розтягнули його майно. Саме в цьому контексті вперше в літописах згадується місто Рай – територія сучасного села Яревище Волинської області.
Саме з давньоруського історичного пласту сягає корінням сучасний герб Шацька – розквітлий тризуб. Сини Ярослава Мудрого – Всеволод та Ізяслав – одними з перших використали його у своїй офіційній геральдиці.
Беззаперечні докази свідчать, що в XI–XII століттях київські князі приділяли особливу увагу Шацькому городищу – місту Рай, що підтверджує високий рівень розвитку населеного пункту в цей період. Це місце, безумовно, мало високий політико-економічний статус. Знахідки печаток таких видатних історичних постатей, як Святополк Ізяславович, будівничий Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві, та Володимир Мономах, реформатор і мудрий правитель, лише підтверджують важливість Шацького городища в давньоруській історії.
Ймовірно, на території сучасного КП «Будинкоуправління», де за попередніми археологічними даними виявлено велику кількість поховань, знаходилася церква, що є характерним для середньовіччя. Це свідчить про глибокі історичні та культурні зв'язки Шацького городища з тогочасною Київською Руссю.
Автор: Наталка Печерська
