Президент США Дональд Трамп несподівано прискорив терміни запровадження найжорсткіших на сьогодні санкцій проти Росії щодо експорту нафти. Хоча ринок поки що схильний ігнорувати ці заяви як блеф, сам масштаб загрози може змусити інвесторів почати враховувати цей суттєвий "хвостовий ризик", повідомляє Reuters.
Різке скорочення термінів та наслідки для світового ринку
Виступаючи в понеділок у Шотландії разом із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Трамп заявив, що дає Москві лише 10-12 днів для досягнення угоди про припинення війни в Україні, перш ніж він запровадить так звані вторинні санкції на експорт її нафти. Це значне скорочення попереднього 50-денного терміну, встановленого 14 липня. Санкції передбачають 100% мита для покупців російської нафти, найбільшими з яких є Індія та Китай.
Цей крок потенційно може порушити світові постачання нафти, оскільки Росія в червні експортувала 4,68 мільйона барелів сирої нафти на день (близько 4,5% світового попиту) та 2,5 мільйона барелів нафтопродуктів на день, за даними Міжнародного енергетичного агентства.
Блеф чи реальна загроза? Історія рішень Трампа
Чи справді Трамп виконає свою погрозу? Це питання залишається відкритим. Запровадження вторинних тарифів на Росію може спричинити різке зростання цін на нафту, що, у свою чергу, може чинити тиск на інфляцію в США. Це потенційно може зупинити Трампа, навіть якщо він "розчарований" у президенті Росії Володимирі Путіні. Варто зазначити, що в останні місяці вже були випадки, коли президент-республіканець відмовлявся від своїх погроз, зокрема від "взаємних тарифів", спочатку оголошених 2 квітня, які він швидко пом'якшив під тиском ринку.
Однак, Трамп також виконував деякі зі своїх погроз, наприклад, бомбардування ядерних об'єктів Ірану 22 червня. На відміну від його початкової заяви про вторинні тарифи, яку інвестори, схоже, проігнорували, ціни на нафту в понеділок зросли майже на 3% після нового оголошення. Тож його нестабільна політика щодо Росії може змусити деяких інвесторів побоюватися повністю списувати ризики.
"Тупий інструмент": Чи будуть ефективними вторинні тарифи?
Наступне питання: чи будуть ефективними вторинні тарифи – відносно неперевірена, прямолінійна фінансова зброя? Відповідь, ймовірно, ствердна.
Один із ключових клієнтів Росії, Індія, яка в червні імпортувала 1,5 мільйона барелів російської морської нафти на добу, зараз веде напружені торговельні переговори зі Сполученими Штатами. Нью-Делі навряд чи захоче загострювати торговельну напруженість з Вашингтоном і, можливо, відмовиться від Москви на користь нових, хоча й дорожчих джерел енергії. З іншого боку, Китай, який імпортував близько 2 мільйонів барелів російської нафти на добу в червні трубопроводами та морем, навряд чи змінить свої схеми закупівель, оскільки він вже стикається з кількома рівнями тарифів США та вважає свої зв'язки з Москвою стратегічними. Проте, фінанси Кремля все одно будуть стиснуті, незалежно від того, чи припинить Індія купувати російську нафту, оскільки Китай, ймовірно, зможе купувати її ще дешевше.
"Око за око": Потенційний вплив на світовий ринок нафти
Масштаб потенційного впливу нових санкцій на світовий ринок нафти важко оцінити, враховуючи поточну динаміку попиту та пропозиції.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, очікується, що світовий попит на нафту зросте на 700 000 барелів на добу у 2025 році, що є найнижчим показником з 2009 року, тоді як прогнозується різке зростання поставок на 2,1 мільйона барелів на добу до 105,1 мільйона барелів на добу цього року. Зростання пропозиції в останні місяці було зумовлене переважно збільшенням видобутку нафтовидобувною групою, що очолюється Саудівською Аравією та відома як ОПЕК+. У квітні група почала скасовувати скорочення видобутку на 2,2 мільйона барелів на добу та збільшила квоту на видобуток Об'єднаних Арабських Еміратів на 300 000 барелів на добу.
Автор: Галина Роюк
