Рада Євросоюзу затвердила новий пакет санкцій проти країни-агресорки Росії. Про те, що, окрім стелі цін на нафту увійшло до нього, та чому це важливо в контексті повномасштабної війни – далі в матеріалі FOR-UA.
Днями Рада Євросоюзу (ЄС) затвердила новий, 18-й за ліком пакет санкцій проти Російської Федерації. Нові обмеження спрямовані передусім на завдання відчутних збитків росенергетиці, фінансовій системі та оборонній промисловості, заявила колишня прем’єрка Естонії, а нині верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас. У документ включені як індивідуальні, так і секторальні обмеження, створені задля посилення тиску на країну-агресорку.
Слід зазначити, що 18-й санкційний пакет народжувався довго і в муках, адже де-юре необхідного колективного «Так» усіх 27-ми членів ЄС досягти було, м’яко кажучи не просто. І тут вкотре відзначилися євро паразити в обличчі влади сусідніх Угорщини та Словаччини. Орбан та Фіцо традиційно «водили козу», намагаючись з одного боку підігравати Путіну, з іншого – виторгувати фінансові євро-пряники.
Втім зрештою, 18-й пакет таки було ухвалено. Одним із ключових його пунктів стало зниження граничної ціни на російську нафту, що поставляється морським шляхом, із раніше встановлених $60 до $47,6 за барель. Стеля буде плаваючою, новий рівень є стартовим і переглядатиметься кожні шість місяців, щоб підтримувати його на рівні 15% нижче середньої ринкової ціни. До слова, Великобританія, повідомила її міністр фінансів Рейчел Рівз, приєдналася до рішення ЄС знизити ціну.
На переконання експертів, зниження цінової стелі – крок, безумовно, важливий, проте навряд чи він аж надто серйозно вплине на обсяги експорту нафти чи доходи бюджету РФ. Тіньовий флот, прогнозують аналітики, продовжить роботу незалежно від розміру стелі, а санкції позначаться насамперед на європейських (і не лише) судноплавних компаніях, яким тепер доведеться чекати на зниження ціни на нафту з РФ до $47 за барель, щоб знову підключитися до перевезень.
Крім того, важливо підкреслити, що в даному разі не йдеться про пряму заборону на купівлю російської нафти, а лише про обмеження морських перевезень та страхування.
Важливо також зазначити, що під санкційну європейську косу потрапила індійська компанія Nayara Energy Limited, 49,13% акцій якої належать «Роснафті». До структури Nayara входить один із найбільших в Індії НПЗ «Вадинар». Nayara щорічно переробляє до 10-12 млн тонн російської нафти та забезпечує стабільний канал постачання роснафтопродуктів до країн Азії. Це рішення ЄС стало першим випадком запровадження прямих обмежень проти закордонного активу російської нафтової компанії у країні-імпортері.
«НПЗ «Вадинар» стабільно переробляє нафту Urals та відіграє ключову роль у вивезенні російської сировини в обхід західних маршрутів», - принагідно зауважує Financial Times. Сам по собі санкційний статус, акцентує видання, не означає автоматичних обмежень на роботу заводу в Індії, проте ризики непрямого характеру - від доступу до обладнання та технологій до постачання каталізаторів, хімії та запчастин – відчутно зростають.
У 18-му пакеті антиросійських рестрикцій міститься також заборона на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти на НПЗ третіх країн. При цьому винятки зроблено для Канади, США, Великобританії, Норвегії та Швейцарії. До переліку також включили 105 нових танкерів, які ЄС вважає частиною тіньового флоту Росії. Таким чином, станом на зараз загальна кількість таких «табу-суден» досягла 444 одиниці. Безумовно, цифра гарна, однак потрібно більше єврорухів у цьому напрямку, як власне і в кейсі, що стосується обмеження імпорту в ЄС нафтопродуктів, вироблених з російської нафти. Річ у тім, що наразі визначити походження чорного золота у нафтопродуктах, що надходять на ринок, практично неможливо. Окрім цього, посилення обмежень може призвести до зростання цін на паливо в ЄС через скорочення кількості постачальників. На даний момент достатньо значні обсяги нафтопродуктів, вироблених із роснафти, поставляються на ринок Євросоюзу з Туреччини, Індії, Північної Африки та інших країн і поки що залишається незрозумілим, яким чином ЄС планує відокремлювати продукцію з російським душком. Очевидно, що задля практичної реалізації необхідно вибудувати чітку формулу і хочеться сподіватися керівництво ЄС це зробить гранично оперативно, не зволікаючи.
В рамках нового санкційного пакету Єврорада оголосила також про повну заборону на будь-які трансакції з «Північним потоком» та «Північним потоком-2», у тому числі на постачання товарів чи послуг. Між тим експерти дані обмеження вважають радше символічними, оскільки обидва газопроводи не працюють майже три роки, а чимало північно-західних країн ЄС оголосили про намір повністю відмовитися від російського газу незалежно від того, придатні газопроводи до роботи чи ні, і вже побудували суттєві потужності з прийому зрідженого природного газу (ЗПГ).
У 18-му пакеті санкцій ЄС прописані й обмеження для 22-х російських банків та Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), який очолює сумнозвісний уродженець України і надзвичайно близький до Путіна Кирило Дмитрієв. Щодо РФПІ запроваджено заборону на всі операції з ним, його субфондами та афілійованими компаніями.
«Введені обмеження проти РФПІ є розширенням санкцій на додаток до раніше введених у березні 2022 року секторальних санкцій,- написав Дмитрієв у своєму Telegram-каналі. - Додаткові санкції проти РФПІ оформлені на рівні Євросоюзу, еліта якого боїться миру і продовжує залишатися в полоні ворожих наративів, продовжуючи руйнувати своїми руками економіку всього ЄС. РФПІ закликає до діалогу замість розкручування санкційної спіралі, що налічує вже майже 30 тис. санкцій щодо Росії, але не здатна нав’язати свою волю на противагу національним інтересам нашої країни».
Буквально кожна літерка цього коментаря не просто говорить – волає про те, що економічні санкції таки б’ють по країні-агресорці, так чи інакше фінансово її знекровлюючи. Як зазначає з цього приводу Fox Business Network, нові євросанкції щодо РФ є «якісним посиленням, що виходить далеко за рамки простого відключення від SWIFT, і вводять комплексну грошову блокаду конкретних цільових осіб». Хай там як, але на санкційній ниві ще достатньо багато роботи, то ж нинішній 18-й пакет рестрикцій не буде останнім і це безумовний плюс.
Автор: Тетяна Мішина
