Данія хоче, щоб Європа посилила тиск проти Угорщини за порушення основних принципів блоку, використавши так званий «ядерний варіант» за статтею 7: ця стаття дозволяє обмежити права країни-члена, зокрема позбавити її голосу в Раді ЄС.
Про це заявила міністерка у справах Європи Марі Бʼєрре, цитує її Politico.
«Ми все ще спостерігаємо порушення фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини», — сказала міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де Європейська комісія перебуває з візитом, оскільки Копенгаген перебирає на себе головування в Раді ЄС.
Стаття 7 — це пункт договору ЄС, який дозволяє країнам голосувати за виключення або покарання члена, який порушує правила блоку. Це вважається правовим варіантом у сфері ядерної енергетики, який ЄС поки що не використовує, попри заяви Брюсселя про порушення Угорщиною його законів.
Б'єрре сказала, що блок також повинен розглянути питання про обмеження доступу до фондів ЄС для країн, які порушують європейське законодавство. Міністерка розкритикувала постійне блокування Угорщиною членства України в Європейському Союзі, заявивши, що Данія «готова розглянути всі політичні та практичні рішення для нашого руху вперед».
Якщо країни ЄС вирішать посилити свою поточну процедуру за статтею 7, вони можуть позбавити Угорщину права голосу з деяких аспектів європейської політики, зокрема розширення ЄС. Це позбавить Будапешт можливості накладати вето на членство України.
Оскільки Угорщина все ще рішуче проти членства України, існують припущення, що Європейська комісія може вирішити продовжити роботу з Молдовою щодо членства, офіційно відкривши переговорний «кластер» найближчими днями. Молдова та Україна рухаються синхронно до членства в ЄС, тому їхнє роз'єднання буде суперечливим.
Але Б'єрре сказала, що Данія не готова розділити дві заявки на членство.
«Наша мета все ще полягає у відкритті першого кластера разом із Молдовою та Україною», — сказала вона.
Нагадаємо, напередодні Європейській раді не вдалося одноголосно затвердити заяву щодо підтримки України під час саміту ЄС. Цей документ підтримали 26 країн-членів блоку, і лише Угорщина виступила проти.
У комюніке, зокрема, йшлося про підтримку України на шляху до членства в ЄС, справедливий мир, фінансову допомогу, а також санкції проти росії. Будапешт пояснив, що не підтримав заяву через «стратегічні розбіжності з Євросоюзом щодо України».
Ще в листопаді 2023-го президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС, щоби просунутися на шляху до вступу в Євросоюз.
14 грудня того самого року Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів щодо вступу України й Молдови. Але Україна ще мала виконати чотири додаткові рекомендації, зазначені в Пакеті розширення ЄС від 8 листопада 2023 року. Формальний початок переговорів про вступ до ЄС починається після того, як Єврокомісія запропонує переговорну рамку, а Європейська рада її затвердить.
Так, на початку червня 2024 року Єврокомісія надала позитивну оцінку євроінтеграційному прогресу України й підтримала початок переговорів про вступ до ЄС. Посли ЄС погодили рамки для переговорів 14 червня, а 25 червня перемовини з Україною та Молдовою офіційно розпочалися.
Початок переговорів одночасно з іншою країною не гарантує їхнього завершення в той самий час, оскільки темп перемовин залежить від швидкості реформ та узгодження із законодавством ЄС у кожній країні. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова назвала «реалістичним терміном» вступ України до Євросоюзу до 2030 року.
Як повідомляв ForUA, в заяві українського МЗС щодо ініціатив прорашистської Угорщини стосовно різдвяного перемир'я 2025 року мовилося таке:
"Після угорських "миротворчих" дзвінків до Москви по українських містах і громадах летять смертоносні ракети та дрони. Дії угорської сторони ще більш віддалені від миротворчості, аніж її заяви. Угорщина послідовно закликає залишити Україну, яка захищається від російської геноцидної агресії, без зброї для самозахисту, перешкоджає фінансуванню посилення обороноздатності України, підвищенню санкційного тиску проти агресора та іншим критично важливим рішенням. Все це не має нічого спільного з прагненням відновити мир".
Українське відомство закликало угорських політиків "припинити аморальні маніпуляції на темі миру та Різдва Христового, утриматися від односторонніх контактів із державою-агресором, які підривають спільні зусилля з відновлення справедливого миру".
"На заваді миру стоїть лише Росія та її одержимий війною диктатор. Україна прагне миру на своїй землі як ніхто інший в світі. Саме на досягнення справедливого та стійкого миру спрямовані спільні зусилля нашої держави та її партнерів. Україна завжди дотримується принципів чесного діалогу та взаємної поваги. Ми продовжимо конструктивні контакти з нашими партнерами, які щиро прагнуть завершення війни, а не поразки України", — зазначили українські дипломати.
До слова, свого часу письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."
Автор: Богдан Моримух
