Раптові удари американських бомбардувальників по ядерних об'єктах Ірану, які відбулися під час короткотривалої війни між Ізраїлем та Іраном, змушують керівництво Китаю переглянути свої стратегічні розрахунки щодо Тайваню та зовнішньої політики США загалом. До цього Пекін сподівався, що "ізоляціоністська" політика Дональда Трампа на посту президента США зробить його більш поступливим до експансіоністських амбіцій Китаю, зокрема щодо Тайваню. Однак події на Близькому Сході демонструють, що ці очікування можуть бути помилковими. Про це повідомляє Financial Times.
За інформацією видання, радники голови Китаю Сі Цзіньпіна тепер змушені переоцінювати, як саме Трамп може діяти у питаннях, що Пекін вважає життєво важливими для своїх національних інтересів. "Вони думали, що Трамп буде більш готовий до укладання угод, можливо, більш прагматичним, а отже, більш стабільним. Насправді все виявляється зовсім не так", – зазначила експерт із близькосхідної політики Китаю з Університету Ексетера Андреа Гізеллі.
Хоча Дональд Трамп неодноразово заявляв про свою відмову від участі у "чужих" війнах та відсутність воєнних конфліктів під час його першого терміну, 12-денна війна між Ізраїлем та Іраном змусила його приєднатися до однієї зі сторін і санкціонувати удари по іранських об'єктах. Примітно, що для знищення підземних ядерних приміщень Ірану було вперше застосовано протибункерні бомби. Це відбулося попри гучні протести з боку деяких ізоляціоністів, прихильників Трампа та руху Make America Great Again (MAGA).
Пекін тепер стоїть перед дилемою: чи дотримуватиметься Трамп більш ізоляційного підходу, чи піде на військове втручання, якщо Китай застосує силу для встановлення контролю над Тайванем. Джерела видання зазначають, що наказ Трампа про авіаудари по Ірану суперечить уявленням Пекіна про те, що погрози президента "не можна сприймати всерйоз". "Тепер думка про те, що він здригнеться в кризовій ситуації, спростована; це до певної міри посилило фактор стримування щодо Китаю", - підкреслив експерт.
Крім того, рішення Трампа ставить під сумнів думку Пекіна про те, що президент дотримуватиметься стриманої зовнішньої політики і не втручатиметься у кризи, пов'язані з Тайванем або територіальними претензіями Китаю. На думку старшого наукового співробітника вашингтонського Центру Стімсона Юнь Суня, Пекіну також доведеться переглянути свою думку про те, чи можуть його провокаційні дії, включаючи прольоти бойових літаків і проходи військових кораблів біля кордонів Тайваню, спровокувати заходи у відповідь з боку Трампа.
Війна Ізраїлю та Ірану: Хроніка подій
Нагадаємо, 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти Ірану, завдавши ударів по об'єктах, пов'язаних з ядерною програмою Тегерана та його ракетним потенціалом.
22 червня до конфлікту приєднались Сполучені Штати, які атакували ядерні об'єкти Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Після цього Тегеран завдав удару по авіабазі Аль-Удейд у Катарі – найбільшій американській військовій базі на Близькому Сході.
Вже через день, 24 червня, американський лідер Дональд Трамп заявив про набуття чинності режиму припинення вогню, завершивши короткотривалий, але інтенсивний конфлікт.
Автор: Галина Роюк
