Нічна пресконференція російського диктатора свідчить про те, що в Кремлі справді бояться наслідків для себе від чергових «зиґзаґів» Трампа. Подробиці – у матеріалі.
Очільник РФ Володимир Путін провів нічну пресконференцію, що може свідчити про бажання оперативно відреагувати на вкрай неприємні для себе заяви колишнього президента США Дональда Трампа. Захід відбувся у незвичний для Кремля час, що, ймовірно, було зумовлено бажанням звернутися до аудиторії у Сполучених Штатах Америки.
Ключовою причиною цього кроку явно стала учорашня публічна заява Трампа, де він у несподіванно різкій формі розкритикував пропозицію Путіна виступити посередником у переговорах між Іраном та Ізраїлем. За словами Трампа, він відповів Путіну наступним чином: «Зроби мені послугу, будь посередником у себе… Володимире, давай спочатку розберемося з Росією. А про це (Іран і Ізраїль. – ред.) зможеш подумати пізніше».
Це стало першим публічним критичним висловлюванням Трампа на адресу Путіна мало не за весь період його політичної діяльності на найвищому рівні.
У відповідь російський лідер зробив низку заяв, які можуть сприйматися як поступки та підлещування до президента США. Зокрема, Путін зазначив, що «Трамп має рацію, коли говорить про те, що якби він був президентом, то й війни в Україні не було б», а також додав, що «Росія підтримує активні контакти з держсекретарем США Рубіо та віцепрезидентом Венсом».
Він також повідомив про контакти з Україною: «Переговорні групи Росії та України перебувають у постійному контакті, Мединський сьогодні розмовляв із партнером із Києва», і заявив про бажання завершити конфлікт мирним шляхом: «Ми також хочемо завершити конфлікт в Україні і якнайшвидше, і, бажано, мирним шляхом».
Окремо Путін додав, що РФ не заперечує проти перемовин з чинним Президентом України: «Нам байдуже, хто веде переговори, навіть якщо це Зеленський», і визнав можливість особистої зустрічі з ним на завершальному етапі переговорного процесу.
Окрему увагу було приділено темі Ірану. І тут Путін продемонстрував, що захищати Іран він не збирається. Заодно він фактично підтвердив домовленості з Ізраїлем щодо безпеки російських фахівців, які працюють над АЕС в Ірані, а також зазначив, що РФ не має зобов’язань у сфері оборони в угодах з Тегераном. Він підкреслив, що «рівень довіри між Росією та Іраном залишається високим», однак водночас визнав, що Іран не виявив особливого інтересу до пропозицій щодо співпраці у сфері протиповітряної оборони. Що означає: захищати Іран він не збирається.
Путін також наголосив, що РФ не підтримує ідею знищення іранського керівника Алі Хаменеї, а також зазначив, що інфраструктура Ірану не постраждала: «Підземні заводи Ірану, як і раніше, існують, нічого з ними не сталося».
У західній пресі дії (а точніше – бездіяльність) Путіна на іранському напрямку прокоментували як спробу уникнути конфлікту з адміністрацією США. У виданні The Guardian журналіст Пйотр Зауер відзначив, що «режим Ірану — ключовий союзник Москви — зіштовхується з найсерйознішою загрозою за останні десятиліття».
За словами незалежного експерта із російсько-іранських відносин Микити Смагіна, «уже давно було зрозуміло, що Росія не захищатиме Іран у військовий спосіб, тому що вона просто не готова ризикувати конфронтацією з Ізраїлем і США заради Тегерана».
Аналітики вважають, що Кремль прагне уникнути ескалації на Близькому Сході, аби не зіпсувати відносини з потенційною адміністрацією Трампа. Джерело в МЗС РФ заявило: «Москва явно не хоче конфлікту з Трампом і робить усе можливе, щоб спонукати США повернутися до дипломатії», додаючи, що РФ намагається «уникнути будь-яких кроків, які могли б підірвати налагодження стосунків з новою адміністрацією США».
Водночас існує досить серйозна ймовірність того, що військові дії Ізраїлю за підтримки США можуть призвести до падіння режиму аятолл, що стане серйозним ударом для Кремля. The Guardian нагадує: у період після початку повномасштабної агресії проти України Іран надав РФ значну підтримку у вигляді безпілотників та інструкторів.
Але незважаючи на спільні інтереси у протидії Заходу, відносини між РФ та Іраном залишаються прагматичними. Росія відмовилася включати до нещодавньої угоди пункти про взаємну оборону. Як повідомив Смагін, «попри неодноразові запити іранської сторони про постачання різних видів зброї — систем ППО та винищувачів — досі Росія не передала Ірану нічого з цього».
Аналітики вважають, що у разі падіння іранського режиму Росія зазнає суттєвих втрат не лише геополітичного, але й економічного характеру. За останні два роки РФ вклала значні інвестиції у проєкти на території Ірану. Берлінська експертка з російської зовнішньої політики Ханна Нотте зазначила: «Якщо цей режим впаде, я думаю, Росії буде набагато складніше зберегти свої активи та вплив у країні. Це буде важким ударом для Росії».
Щоправда, останні події показали, що обираючи між дружбою з Іраном і конфліктом з США, Путін явно вирішив, що меншим зло буде підмова від підтримки Тегерану.
Автор: Тетяна Мішина
