Терміни "геноцид" та "злочини проти людяності" вперше використали під час Нюрнберзького процесу над нацистами. Він тривав із 20 листопада 1945 року до 1 жовтня 1946 року. Тоді судили 21 найвпливовішого з живих керівників нацистської Німеччини. Та ще протягом декількох років потому суди над нацистами та їхніми союзниками відбувалися в різних містах і країнах.
Так, у Чернігові 17 листопада 1947 року в міському кінотеатрі імені Щорса (нині Молодіжний центр, — ред.) розпочався відкритий судовий процес над угорськими та німецькими військовими, яких підозрювали у воєнних злочинах на окупованій території тодішньої УРСР. Зокрема — півночі. Тоді на лаві підсудних були 16 підозрюваних, серед них — 13 угорських військових, — ідеться в книзі "Чернігівський процес" дослідника Віктора Моренця. Більшість із них свою провину "визнавали частково або ж узагалі заперечували", згадує Суспільне з нагоди Дня пам'яти.
Усіх їх звинувачували в "особливо жорстокому поводженні з цивільним населенням". Це вбивства, катування, рабство та спалення сіл. Один зі свідків цього процесу пригадував: "Мадярські частини дійшли до села Старої Гути (Остерська громада, — ред.), яке повністю спалили. Дорогою вони збирали мирних громадян: матерів, немовлят, дідів, бабусь. У ніч із 9-го на 10-те спалили 104 людини…".
Таких історій не одна. За час німецької окупації Чернігівщини, з 1941 по 1943 роки, угорські союзники вбили та закатували 38 611 цивільних. 12 139 людей заслали в рабство до Німеччини. За цей час угорці провели 11 великих каральних операцій на території області.
