Про приватну військову компанію з Росії світ уперше почув, коли «вагнерівці» з’явилися на сході України 2014-го, свідчення цьому зафіксувала тоді українська розвідка. Це була одна з багатьох приватних бригад, що воювала на боці російських гібридних сил. Та саме з нею пов’язують жахливі злочини проти людства й кричущі порушення міжнародного гуманітарного права у всьому світі, за які Євросоюз нині карає «вагнерівців» санкціями.

Хто такий «Вагнер»?

«Приватна військова компанія Вагнера», якої офіційно в Росії не існує, воювала проти «Ісламської держави» в Сирії. І саме там починала свій шлях ще 2013-го. Але тоді це було угруповання «Слов’янський корпус», до якого входив і майбутній очільник ПВК Дмитро Уткін із позивним «Вагнер». Полковник російської розвідки, ветеран обох чеченських воєн, учасник російських операцій в Україні – саме за останню «заслугу», припускають журналісти, пізніше й отримав нагороду з рук президента Росії Володимира Путіна. Однойменну зі своїм позивним компанію Уткін заснував 2014-го. Самостійно чи за чиїмось наказом – невідомо. Приватне угруповання «Вагнера» не входить до складу російських регулярних військ, й узагалі його на паперах немає.

За даними німецького видання Bild, загальна численність найманців сягає двох із половиною тисяч, чимало із них – із судимістю. В гарячих точках, за даними Conflict Intelligence Team, їм платять до 200 тисяч рублів, і саме це мотивує росіян підписувати контракти. За даними журналістів, їх перевіряють на поліграфі, потім відправляють у тренувальний табір під Краснодаром, а вже звідти – в зони конфлікту, де є інтереси Росії. Офіційно існування приватної компанії в Кремлі заперечують.

Де воювали найманці й що накоїли?

Якщо спочатку її бійців фіксували в Україні, то згодом з’явилося чимало свідчень їхньої присутності в Сирії. Вважається, що «вагнерівці» брали участь в обох штурмах Пальміри. ЗМІ писали й про угоду між російською компанією «Євро Поліс», яку пов’язують із близьким до Путіна Євгеном Пригожиним, і сирійським урядом. Згідно з нею, «вагнерівців» наймали для захоплення й охорони нафтових родовищ у районі Пальміри, а «Євро Поліс» збагачувався за рахунок цих ресурсів.

Цьогоріч до російського Слідчого комітету звернувся сирієць із вимогою розслідувати злочини «вагнерівців» у його країні. Їх звинувачує в зникненні й вбивстві свого брата. Востаннє бачив його на відео – чоловіка катували, а потім відрізали йому голову. Кати були російськомовними.

Після переговорів російського керівництва з лідерами Судану й Центральноафриканської республіки сліди «вагнерівців» помітили й там. Офіційно відомо, що Росія вивчає можливості «взаємовигідного освоєння запасів природних ресурсів ЦАР». Неофіційно – їх наймає армія Центральноафриканської республіки для допомоги в боротьбі за контроль над алмазними родовищами. 2018-го стало відомо про вбивство трьох журналістів, що відправилися до ЦАР, аби розслідувати діяльність «вагнерівців», – це росіяни Кирило Радченко, Олександр Расторгуєв і Орхан Джемаль.

Відомо також про присутність «вагнерівців» у Лівії й Мозамбіку.

«Вагнерівці» заплатять за злочини в Україні?

8 грудня посли ЄС погодили санкції проти самого угруповання «Вагнера» і пов’язаних із ним людей. Ці заходи – в рамках глобального режиму обмежень через порушення прав людини, який Євросоюз запровадив минулого року. Передбачають санкції: заборону в’їзду до ЄС та замороження активів на території блоку.

Всі, хто опиняється під обмеженнями, – росіяни. «Чорний список» очолює сам «Вагнер» – Дмитро Уткін. У ЄС вважають, що він координував і планував операції з розгортання найманців «Вагнера» в різних країнах, зокрема в Україні. Він особисто координував там і планував дії членів групи – про це йдеться в документі Ради ЄС, із яким вдалося ознайомитися Радіо Свобода. Зважаючи на його керівну посаду, Уткін «відповідальний за дії, що підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України», – такого висновку дійшов Євросоюз, погоджуючись зробити «Вагнера» персоною нон-ґрата.

За злочини на Донбасі покарають і Дениса Харитонова – заступника керівника регіонального астраханського відділу «Союзу добровольців Донбасу». Він входив до складу батальйону бойовиків «Степь», де командував взводом переносних зенітно-ракетних комплексів, й особисто зізнався, що збив український вертоліт і два СУ-25 на Донбасі. В Росії отримав орден федерації «За заслуги перед Батьківщиною».

Сергій Щербаков – позаштатний співробітник ГРУ РФ – ще один фігурант «вагнерівського» «чорного списку» ЄС. Воював на Донбасі на боці російських гібридних сил у складі батальйону, що збив український вертоліт і два літаки СУ-25. А отже, «провадив політику, що підриває територіальну цілісність України», – йдеться в документі ЄС.

Кого покарають за Сирію й Лівію?

Сирійський «чорний список» теж очолив Дмитро Уткін – у документі Ради ЄС ідеться, що на своїй керівній посаді він – відповідальний за катування й позасудові страти. В ЄС стверджують, що з сирійським дезертиром у Хомсі, муки якого «вагнерівці» фільмували на відео, розправитися в такий спосіб наказав Уткін. Ідентифікували в ЄС ще одного «ката-виконавця»: це Станіслав Дичко – колишній співробітник ставропольської поліції. Й він теж – персона нон-ґрата в ЄС.

Біографія в Сирії робить нев'їзним до Євросоюзу й Андрія Трошева – виконавчого директора групи «Вагнера». В ЄС стверджують, що він бере безпосередню участь у бойових діях «вагнерівців» у Сирії й таким чином «вносить відчутний вклад у військові зусилля Башара Асада, а відтак – підтримує сирійський режим і отримує від цього вигоди». З таким самим формулюванням у список втрапив Андрій Богатов, який, як йдеться, брав участь у штурмі Пальміри.

За злочини в Центральноафриканській республіці відповідальним Євросоюз призначив росіянина Валерія Захарова – колишнього ФСБшника, а нині – радника з безпеки президента ЦАР. У ЄС називають його «ключовою фігурою у командній структурі групи «Вагнера», яка підтримує тісні контакти з російською владою». А відтак, зважаючи на його впливове становище і в ЦАР, він несе відповідальність за серйозні порушення прав людини, здійснені «вагнерівцями» у Центральноафриканській республіці, йдеться в документі.

А за участь у бойових діях у Лівії відповідальність понесе Олександр Кузнєцов, який входить до командування групи «Вагнера».

Який зиск від санкцій?

Під санкціями ЄС опиняється й саме угруповання «Вагнера», й у документі прямо сказано: його фінансує Євген Пригожин–— людина з близького оточення Володимира Путіна. Угруповання «Вагнера» реалізовує свою діяльність за рахунок створення місцевих підприємств і за підтримки влади, йдеться у документі Ради ЄС. У «чорному списку» опинилися також російські компанії «Меркурій», «Велада» та «Євро Поліс» – усі вони вигравали контракти на енергетичні послуги для сирійської влади.

Санкції ще належить погодити міністерському з’їзду в Брюсселі 13 грудня, а потім опублікувати в офіційному журналі ЄС, аби вони набули чинності. Втім, уже очевидно, що політична воля на це в Євросоюзі є. До того ж, там прямо вказують на відповідальність за злочини «вагнерівців» Росії – таку резолюцію 25 листопада схвалили в Європарламенті, назвавши в ній воєнізоване угруповання довіреною організацією російської держави.

Зоряна Степаненко, Радио Свобода

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

160