Світ облетіли кадри і розповіді демонстрантів про жорсткі затримання і знущання в ізоляторах Білорусі.

16-річного Тимура з Мінська, за словами родичів, лікарям довелося ввести в кому, щоб впоратися з травмами, отриманими від бійців ОМОНу; в Гомелі у ці вихідні поховали 25-річного Олександра Віхора – побитий під час затримання хлопець помер, не отримавши медичної допомоги.

Медики кажуть про серйозні травми, завдані протестувальникам і випадковим перехожим після спілкування зі співробітниками сил правопорядку.

У понеділок стало відомо, що Слідчий комітет Білорусі отримав понад 600 заяв від громадян про насильство під час затримань, ще 100 людей поскаржилися на побої в ізоляторах.

BBC News поговорила з колишнім бійцем ОМОНу про те, чим можна пояснити подібну жорстокість.

У розгоні акцій протесту в Білорусі брали участь як співробітники МВС, так і інші структури, не підпорядковані міністерству. - правозахисники стверджують, що таких в країні не менше п'яти. Іноді визначити приналежність до того чи іншого формування неможливо - частина людей була в цивільному, а у деяких на формі були відсутні будь-які розпізнавальні знаки.

Але саме бійці ОМОНу, згідно з численними свідченнями, жорстко затримували учасників акцій, укладали їх штабелями в автозаках, а також жорстоко били людей в ізоляторах тимчасового утримання.

Олег (ім'я змінене) прослужив в мінському ОМОНі 17 років - від рядового бійця до офіцера і командира підрозділу. «Колишніх» в цих структурах не буває, каже він.

«Я прийшов у ОМОН напередодні перших президентських виборів. Відслужив строкову службу в армії, там пройшов спецпідготовку. У 90-ті хлопці на «гражданці» або йшли в бандити, або в міліцію - вибору особливо не було. Я пішов у міліцію: я вихований був в Радянському Союзі, ріс на прикладах героїчних подвигів. Пішов туди працювати за ідею – зарплата в 30 доларів, погодьтеся, - це не стимул.

Тоді в ОМОНі було багато «афганців» - хлопців, які пройшли гарячі точки. Наш «кодекс честі» формували вони. Такого, що було зараз, в останні дні, ми б ніколи не зробили. Ми були жорсткими, але не жорстокими».

«За себе і за того хлопця»

BBC News: Вам доводилося брати участь в придушенні опозиційних виступів?

Олег: Я звільнився в 2010-му, ще до розгону площі (Йдеться про розгін демонстрантів на Площі незалежності у день президентських виборів 19 грудня 2010 року - Ред.).

Я брав участь в охороні громадського порядку в 1996 році, на «Мінській весні», коли переверталися машини і йшов «Чорнобильський Шлях». У зачистці наметового містечка на Жовтневій площі [після президентських виборів 2006 року] теж брав участь, але, погодьтеся, там не було побиття, травм і каліцтв у демонстрантів, про які повідомляють зараз.

BBC News: Як готують бійців до розгону демонстрацій? Це ідеологічна робота? Вчать «батьківщину любити» і бити її «ворогів»?

Олег: Я не знаю, що зараз бійцям говорили. Вони реально вірять, що захистили країну від Майдану!

Зв'язок у мене є з людьми, які там служать, з моїми підлеглими колишніми, але що наразі відбувається в підрозділі, я не знаю.

Чому у людей з'являються такі напади ненависті до народу? У нас такого не було.

Протидія натовпу завжди було адекватною. Якщо натовп стояв – ніхто не чіпав. ОМОН стояв в оточенні – так, зі щитами, без щитів. Коли фізичного впливу на співробітників міліції не було, вони ніколи не діяли так жорстко.

BBC News: Що відбувається, коли демонстранти проявляють агресію?

Олег: Як би вам пояснити... Солдати на війні воюють не за уряд, не за керівника країни. Чоловіки на війні воюють за того хлопця, який з тобою поруч сидів в окопі, - і його вже немає. Солдати воюють за це.

І тут [при розгоні демонстрантів] спрацьовує таке ж. Тому що коли твоєму напарнику, твоєму товаришеві прилетів камінь в голову, у тобі природно виникає хвиля гніву - як у будь-якої людини.

Хлопці зі щитами, коли на них йде фізичний вплив, гуртуються. Вони вже воюють і за себе, і за того хлопця, який постраждав.

Але я не розумію того, що відбувається в багатьох випадках зараз.

Розумію жорстку відповідь біля універсаму «Рига», де протестувальники будували барикади, відбивалися, чим могли, кидали, за деякими відомостями, у правоохоронців «коктейлі Молотова».

Але не розумію, не можу зрозуміти, як можна бити 15-річного пацана на порожньому тротуарі, тим більше, що він кричить, що йому лише 15.

На мій погляд, сталася якась підміна принципів бойового братерства.

Побічний ефект

BBC News: Те, що відбувається зараз, - це команда офіцерів або самовілля підлеглих?

Олег: Природно, без команди нічого не робиться в цих підрозділах. Самовілля тут немає.

Судячи з усього, на найвищому рівні була команда дуже жорстоко придушити ці виступи.

BBC News: Що спрацьовує? Психологічний ефект? Чому зараз така жорстокість - команду ж можна виконувати по-різному.

Олег: Не знаю, як зараз це можна пояснити.

Або бійцям щось давали, але не сказали їм, що з ними може статися. Може, давали психотропи якісь, але сказали, що це для підтримки фізичного стану. Чи не сказали, що побічний ефект - неприборкана лють тощо.

Я не виключаю цього.

Ми свого часу працювали у відкриту, у нас навіть масок не було.

У нас не було такого, щоб людину в кайданках били - людина в кайданках тобі вже нічого не може зробити.

Нас прості люди поважали в наш час, покидьки боялися.

Але не було такої ненависті, як у ці дні. Я розумію, чим вона викликана, що викликало обурення народу, злість не тільки до співробітників ОМОНу, але взагалі до людей у формі.

Це дуже небезпечний ефект, коли злість, ненависть і навіть цькування поширюється на ДАІшника, співробітника охорони будівель, дільничного.

BBC News: А може, жорсткість провокують суто фізіологічні інстинкти? Сама спостерігала, як в очікуванні команди бійці по кілька годин сидять в автобусах з закритими вікнами. Вибачте, але ж елементарно в туалет хочеться і дихати важко...

Олег: Так, коли довго там сидиш, тобі, як будь-якій людині, хочеться додому, вийти з дискомфорту – ти п'ять годин сидиш в задушливій машині.

У туалет періодично випускають, воду дають, харчування теж. Коли напружено, співробітники працюють в посиленому режимі, то співробітник може цілодобово перебувати на роботі.

Але це не повинно провокувати лють - не дозволяється.

Може, я зі своєї дзвіниці дивлюся, але через те, що я просидів п'ять годин у машині, я не буду бити людину.

BBC News: На багатьох акціях ми бачимо людей у цивільному, які іноді провокують демонстрантів, кивають ОМОНу, кого затримувати. Це люди з підрозділів ОМОНу або з інших структур?

Олег: Це можуть бути і ОМОНівці, і співробітники інших підрозділів.

Але, як правило, якщо працює ОМОН, то і в цивільному працюють люди з ОМОНу. Тому що вони знають один одного.

Звичайна логіка: якщо людина з іншої структури мені щось там буде махати, я звідки знаю, хто він? На ньому ж не написано. Тому я не буду виконувати його команди.

Тільки люди, які взаємодіють в одному підрозділі, можуть так працювати.

Просування по службі

BBC News: Люди, що вийшли з ізоляторів, розповідають, що ОМОНівці вкладали їх в спецтранспорт купою, били і топталися. Чи є якийсь регламент, інструкція про межі застосування сили?

Олег: Є закон про міліцію, в якому прописано застосування фізичної сили і спеціальних засобів.

За часів Володимира Наумова, коли він був міністром внутрішніх справ, суворо питали щодо наказу №1 - про ввічливе і культурне ставлення до громадян. Я дуже багато писав паперів.

Якщо мій підлеглий застосовував фізичну силу або спецзасоби до затриманого, він писав рапорт-пояснення: рапорт, якщо одягав кайданки, рапорт, якщо застосовував кийок або фізичну силу. Командир проводив перевірку правомірності дій.

BBC News: Люди, які побували в ізоляторах, розповідали про звірства якоїсь співробітниці Христини: вона била чоловіків у пах, а жінок - у живіт. У підрозділах ОМОН є жінки?

Олег: Я про це читав, але даму цю не знаю, не знаю, в якій структурі вона служить.

В ОМОНі є жінки. Зараз, наскільки я знаю, є жіноча рота; як правило, туди потрапляють спортсменки, пріоритет - дівчатам, які займалися єдиноборствами.

BBC News: Скільки платять в ОМОНі? Чим приваблюють?

Олег: Новий співробітник отримує близько 900 рублів, напевно (Близько 11 тис. грн за поточним курсом - Ред.).

Потім зарплата зростає залежно від вислуги років, звання, посади.

Через пів року новоприбулий отримує службове житло. Для хлопців з провінції це важливо, особливо в столиці.

Ми обговорювали з колегами: зараз приходять в ОМОН хлопці з недостатньою фізичною підготовкою, навіть після армії. І, - як це м'якше сказати, - з недостатньою освітою.

У деяких підрозділах заохочуються доноси - такий от своєрідний спосіб просування по службі.

BBC News: Вам важко було адаптуватися до іншого життя, коли залишили службу в ОМОНі?

Олег: Професійна деформація завжди існує. Йти було важко.

Не вистачало того колективу, в якому працював, людей, які стали друзями. У моєму підрозділі відносини будувалися на повазі, і я, як командир, повинен був чинити так, щоб і в роботі, і в побуті бійці поважали мене, а я поважав їх.

Близько місяця була дуже сильна депресія. Потім ...

Все ж таки чоловік, чого скаржитися: пішов і пішов. Треба заробляти, утримувати сім'ю - і таксистом довелося попрацювати.

Татьяна Мельничук, ВВС

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

зима
2186 грн.
83