Процедура назначения премьер-министра Украины определена статьями 83, 85, 106, 114 Конституции Украины, а также статьей 200 Регламента Верховной Рады Украины. Об этом заявляет народный депутат Украины Сергей Кивалов, сообщается на сайте Виктора Януковича. Заявление депутата ForUm приводит полностью.
«На першому етапі коалiцiя депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України вносить пропозицiї Президенту щодо кандидатури Прем'єр-мiнiстра України. Ця процедура дотримана. Антикризова коалiцiя депутатських фракцiй у Верховнiй Радi двiчi, 11 i 21 липня 2006 р., внесла пропозицiю про призначення Вiктора Федоровича Януковича на посаду Прем'єр-мiнiстра України. Цю пропозицiю було одержано Президентом України.
На другому етапі Президент вносить до Верховної Ради, за пропозицiєю коалiцiї i в строк не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля одержання такої пропозицiї, подання про призначення Верховною Радою Прем'єр-міністра України.
На третьому, заключному етапi, Верховна Рада власним рiшенням призначає Прем'єр-мiнiстра України за поданням Президента України.
Встановлений Конституцiєю строк, протягом якого Президент має виконати свій конституційний обов'язок i внести кандидатуру Прем'єр-мiнiстра на розгляд i затвердження Верховнiй Радi, вiдносно першої пропозицiї Антикризової коалiцiї, спливає 26 липня, а щодо другої – 5 серпня 2006 року.
Конституцiя України не дає Президентовi повноваження вiдмовитися подавати до парламенту визначену коалiцiєю кандидатуру Прем'єр-мiнiстра або висувати власнi вимоги стосовно його кандидатури. Повноваження Президента щодо подання кандидатури Прем'єр-мiнiстра України для затвердження Верховною Радою закрiплене Конституцiєю України саме як обов'язок Президента внести вiдповiдне подання в строк не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля одержання вiдповiдної пропозицiї коалiцiї депутатських фракцiй.
Повноваження Президента щодо подання кандидатури Прем"єр-мiнiстра України для затвердження Верховною Радою закрiплене у частинi 1 статтi 106 Конституцiї і важить так само, як i повноваження Президента забезпечувати державну незалежнiсть, нацiональну безпеку i правонаступництво держави, бути Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, кожне з яких потрібно тлумачити виключно як обов'язок Президента, i в жодному разi – як право, вiд здiйснення якого Президент може вiдмовитися.
До того ж, згадана конституцiйна норма передбачає лише один спосiб дiї Президента: внести до парламенту затверджену коалiцiєю кандидатуру Прем'єр-мiнiстра України не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля одержання вiдповiдної пропозицiї i не передбачає iнших способiв дiї Президента – на кшталт вiдмови вiд внесення кандидатури Прем"єр-мiнiстра, подання кандидатури у строк, триваліший за п'ятнадцятиденний або висунення тих чи iнших умов щодо подання кандидатури Прем'єр-мiнiстра у визначений Конституцiєю термін. А Президент України, як відомо, вiдповiдно до статтi 19 Конституцiї України зобов'язаний дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцiєю та законами України.
У випадку недодержання Президентом свого конституцiйного обов'язку подати кандидатуру Прем'єр-мiнiстра України, визначену коалiцiєю депутатських фракцiй згiдно з вимогами Конституцiї i Регламенту, на розгляд i затвердження Верховної Ради протягом п'ятнадцяти днiв з дня одержання вiдповiдної пропозицiї, Верховна Рада України може розглянути i затвердити зазначену кандидатуру Прем'єр-мiнiстра України, i вiдповiдне рiшення Верховної Ради буде важко заперечити. Адже призначення Прем'єр-мiнiстра, як юридична передумова для формування повного складу дiєздатного Уряду, необхiднi для належного функцiонування Української держави, реалiзацiї не лише конституцiйних повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України, а й, що надзвичайно важливо, – гарантованих Конституцiєю прав громадян.
Впевнений, що Президент України, як гарант додержання Конституцiї України, прав i свобод людини i громадянина, подасть визначену Антикризовою коалiцiєю депутатських фракцiй кандидатуру Прем'єр-мiнiстра України Віктора Федоровича Януковича на затвердження Верховною Радою України у встановлений Конституцiєю строк».
