Економічні проблеми Росії стають дедалі помітнішими для населення. Одним із проявів цього є дефіцит пального, який виникає навіть у регіонах із розвиненим нафтовидобуванням. Водночас напередодні вересневих виборів російська влада намагається демонструвати картину стабільності та благополуччя.
Про це в етері «Громадського радіо» розповів головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.
За його словами, у Росії зараз відбувається перерозподіл пального на користь Москви, через що його нестача стає відчутною навіть у нафтовидобувних регіонах.
«Є такий жарт, риторичне питання, чи є життя за МКАДом, тобто Московської кільцевої дороги. Тому що, дійсно, все більше складається уявлення, що Петербург також підтримується, тому що це рідне місце їх президента. А так, в принципі, дійсно, оці реалії, вони все більше очевидні, особливо зараз, коли є брак пального в країні-бензоколонці», – зазначив Ус.
Економіст стверджує, що Росія не може повністю забезпечити власні потреби у пальному. За наявними статистичними даними, російське виробництво покриває близько 70% внутрішнього попиту.
«За наявними статистичними даними, Росія сама себе може забезпечити на 70% пальним. Тобто не можуть вони покрити всі свої потреби. І тут, дійсно, зрозуміло, що відбувається перерозподіл на користь Москви», – пояснив він.
За словами Уса, дефіцит уже відчувається навіть у таких нафтовидобувних регіонах, як Тюменська область. Значну частину доступного пального, за його словами, спрямовують до столиці.
Експерт також звернув увагу на майбутні три дні голосування в Росії, які заплановані на 18–20 вересня. На його думку, у цей період влада намагатиметься створити ілюзію нормального життя та політичної конкуренції.
Показовим прикладом він назвав передвиборчі дебати, які відбулися 1 вересня. За словами Уса, під час них молодий регіональний депутат від КПРС Бондаренко почав відкрито говорити про соціально-економічні проблеми в Росії.
Зокрема, під час дебатів він заявив про закриття лікарень та низькі зарплати, а також навів конкретні статистичні показники.
«І, власне, під час його виступу, там же вони ж не можуть без провокативних питань, тому його запитали, чий Крим. А він, через те, що це Росія, сказав, що російський, але одразу додав: "Але Росія не належить російському народу". І далі почав казати факти про те, що закрилося стільки-то лікарень, стільки-то людей отримують зарплату нижче прожиткового мінімуму. Тобто він почав казати цифри», – розповів економіст.
При цьому ведучий дебатів Володимир Соловйов, якого Ус назвав головним російським пропагандистом, фактично почав захищати економічну ситуацію в країні та позицію партії влади «Єдина Росія».
На думку Уса, це свідчить про те, що російські передвиборчі дебати фактично не відповідають принципам політичної конкуренції.
«Слід додавати "квазі". Квазі дебати, квазі вибори. Тобто зрозуміло, що це все робиться суто заради такої красивої картинки», – зазначив він.
Водночас, за словами експерта, виступ Бондаренка показав проблеми, про які російська влада воліє не говорити. Серед них він окремо назвав ситуацію із забезпеченням пальним.
«Але, тим не менше, якраз на них щодо економічного стану оцей Бондаренко, він якраз і підсвітив, як кажуть, ці проблеми, про які влада взагалі не хоче говорити», – сказав Ус.
Окремо економіст прокоментував ініціативу американського сенатора Ліндсі Грема щодо підвищення мит на товари з країн, які купують значні обсяги російської продукції. За його словами, одним із головних адресатів такої ініціативи є Китай.
Ус зазначив, що американський ринок уже тривалий час залежить від китайських товарів. За його словами, ця залежність сформувалася ще близько 20 років тому і з того часу лише посилилася.
Економіст нагадав про книгу «Year Without Made in China», яка вийшла у США приблизно 2006 року. За його словами, її автор зазначав, що на той час не існувало американської родини, яка протягом року не придбала б хоча б одного товару, виготовленого в Китаї.
Водночас позиції Китаю у світовій торгівлі за цей період значно посилилися. Ус зазначив, що у 2001 році частка Китаю у світовій торгівлі товарами становила близько 6%, а нині країна посідає перше місце із суттєвим відривом від інших держав.
На його думку, запровадження високих мит проти країн, які купують російські товари, може призвести до зростання цін для американських споживачів.
Як приклад Ус навів ситуацію з американським виробництвом одягу. За його словами, після рішення адміністрації Дональда Трампа про підвищення мит виробники звертали увагу на те, що близько 90% американського одягу фізично виробляється в Азії.
«Тобто дуже шалена залежність, і тут у чергову цю проблему, вона уповільнює прийняття цього закону», – сказав експерт.
Водночас, на думку Уса, якщо США все ж підвищать мита для основних покупців російської продукції, це може створити додатковий економічний тиск на Росію. Зокрема, Китай, Індія та інші великі покупці можуть переглянути свої підходи до торгівлі з РФ.
При цьому економіст звернув увагу, що серед покупців російської продукції залишається і Європейський Союз.
«Європейський Союз також купує у Росії багато продукції, тому за всі понад 4,5 роки повномасштабної війни ідея повного торговельного ембарго на стосунки ЄС та Росії не була прийнята», – зазначив Ус.
За його словами, ЄС досі не готовий повністю відмовитися від російських ресурсів та економічних зв’язків із РФ. Він також навів як приклад суперечку між Німеччиною та Росією навколо роботи «Русского дома» в Берліні та Інституту Гете в Росії.
Водночас Ус зазначив, що США прагнуть зменшити залежність власної економіки від інших держав. Саме тому, на його думку, питання підвищення мит залишається актуальним, попри ризики для американського ринку.
Економіст додав, що після завершення парламентських канікул Палата представників США повернулася до роботи. На його думку, рішення щодо відповідного законопроєкту бажано ухвалити до виборів до Палати представників, які мають відбутися 2 листопада.
Автор: Богдан Моримух
