В українському та західному медійно-експертному середовищі кілька днів поспіль тривають і досі не вщухають жваві дискусії про причини нещодавнього візиту до РФ директора ЦРУ Джона Реткліффа. Детальніше про те, що в дійсності могло привести головного американського розвідника до столиці країни-агресорки – далі в матеріалі ForUA.
У вівторок, 25 серпня у Москві з неанонсованим візитом побував директор ЦРУ, 60-річний Джон Реткліфф. Офіційної інформації про це не було, втім дані сервісу Flightradar24 зафіксували, що американський спецборт приземлився у московському аеропорту «Внуково» і провів там близько дев’яти годин. Це перший відомий візит глави американської розвідки до російської столиці з того часу, як попередник Реткліффа Вільям Бернс у листопаді 2021 року приїздив до РФ - приблизно за три місяці до того, як російський диктатор Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
За даними Financial Times та Axios, Вашингтон заздалегідь попередив Київ про поїздку американської делегації до Москви та попросив призупинити атаки на російську столицю, а також Санкт-Петербург та північні регіони Росії з 24 по 26 серпня.
На Печерських пагорбах, принаймні на офіційному рівні цю інформацію не коментували, проте джерела низки вітчизняних медіа у владних колах її підтвердили.
Рано вранці у середу кремлівський речник Пєсков підтвердив, що до Москви прилітав голова американської розвідки. У коментарі The Washington Post він зазначив, що Реткліфф відвідав Росію для «контактів між спецслужбами». Пєсков додав, що з Путіним Реткліфф не зустрічався. Інших подробиць візиту він не навів. При цьому, напередодні, коли сервіс Flightradar24 власне й зафіксував приліт американського спецборту до Москви, путінський спікер запевняв, що не має жодної інформації про цей візит.
Поїздку до Москви директора ЦРУ підтвердив у четвер, 27 серпня президент США Дональд Трамп. Про це він сказав у ток-шоу Глена Бека. «Ходять різні чутки - від того, що Путін збирається перевірити рішучість НАТО, аж до найбожевільнішого - що він збирається вдарити по Англії. Говорять і про те, що ми їм хотіли повідомити про іранські санкції, про те, що ми серйозно ставимося до них. Чи можете пояснити, навіщо голова ЦРУ летів зустрічатися з росіянами?» - запитав у нинішнього очільника Білого дому Глен Бек.
«Нічого із цього. Це дуже своєрідна напів рутинна процедура... Мені шкода розчаровувати людей, - відповів Дональд Трамп. - Ми хотіли б, щоб війна в Україні закінчилася. Ця війна ніколи б не розпочалася, якби я був президентом». Потім президент США додав: «Джон Реткліфф – чудова людина. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб ця війна закінчилася».
У ніч проти п’ятниці, 28 серпня за Києвом у телефонному інтерв’ю виданню Axios Дональд Трамп заявив, що його абсолютно не турбує загроза нападу Росії на країни НАТО, а також заперечив, що очільник ЦРУ передавав Москві застереження щодо цього.
«Реткліфф зустрічається зі своїм російським колегою раз на пів року або раз на рік. У них дуже хороші стосунки. Він не передавав жодних послань, і в цьому не було нічого незвичного», - зауважив 80-річний американський лідер.
Він також відкинув побоювання щодо агресії Москви проти Альянсу, зазначивши, що росіяни не збираються нападати на територію НАТО. «Мене це зовсім не турбує... абсолютно. Жодних проблем», - резюмував Трамп. Ці заяви, зазначимо, лунають на тлі занепокоєння європейських лідерів, які попереджають про те, що Кремль дійсно може спробувати випробувати рішучість НАТО та відданість Трампа статті 5-й про колективну оборону шляхом обмеженого нападу або інших військових провокацій.
Власне, ця версія в контексті візиту очільника ЦРУ до РФ є домінуючою і в західних медіа. Зокрема, в ефірі програми ВВС Newsnight керівник вашингтонського бюро журналу The Economist Шашанк Джоші зазначив наступне: «Джон Реткліфф мандрує нечасто. Він вважає за краще залишатися ближче до Білого дому, де Трамп може викликати його будь-якої миті. Взагалі, у Вашингтоні близькість до президента - це головне мірило влади. Так, нещодавно він літав на Кубу, але взагалі він рідко кудись вибирається. Значить, ця поїздка мала досить важливе значення. Якщо робити припущення, то я б сказав, що мова, швидше за все, йде про управління ескалацією і стурбованість через розвіддані про ті чи інші дії Росії - аж до можливих намірів щодо НАТО».
Шашанк Джоші, принагідно нагадавши про нещодавні інциденти з російськими дронами, котрі залітали на територію країн-членів НАТО, припустив, що перед Реткліффом могло стояти завдання передати російській стороні «чіткий сигнал стримування».
Версію про те, що Реткліфф приїздив до країни-агресорки задля того, аби передати «попередження» Путіну, висунула і газета The Wall Street Journal. За даними видання, США отримали розвіддані, згідно з якими Росія перебуває на ранніх етапах підготовки до мобілізації, а також планує перевірити рішучість НАТО. влаштувавши провокацію проти однієї з країн-членів Альянсу.
Оглядач газети Sunday Times Марк Урбан вважає, що зупинка літака Реткліффа в Ризі (спецборт летів із США до Москви через столицю Латвії – Ред.) і «інша військова активність військових літаків НАТО в останні тижні» змушує припустити, що ймовірний напад РФ на якусь з країн Альянсу - головний мотив візиту.
Натомість роспабліки максимально «качали» кейс обміну ув’язненими у якості головної версії раптового візиту Реткліффа до Москви. Втім, цілком очевидно, що якби очільник ЦРУ повернувся б додому спільно з якимось із запроторених до російських в’язниць громадянином США, американські медіа кров з носа про це дізналися і неодмінно розповіли б широкому загалу.
Ще однією з причин неоголошеного візиту Реткліффа також називали можливе прагнення США залучити путінську Росію до переговорів із Іраном. Про це заявила колишня заступниця директора Національної розвідки США Бет Сенер. На її думку, мова могла йти про укладання перемир’я з Тегераном та підключення до цього процесу додаткових учасників. Пані Сенер вважає, що директор ЦРУ міг порушити питання про підтримку, яку Кремль надає Ірану - в умовах, коли Вашингтон запроваджує санкції проти країн, які продовжують торгівлю з Тегераном.
Телеканал CNN також звертає увагу на те, що візит Реткліффа до Москви відбувся наступного дня після того, як міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про операцію «Економічний ізгой», спрямовану на економічну ізоляцію Ірану.
Хай там як, але президент Трамп, як зазначалося вище, категорично заперечує «іранський слід» у московській подорожі очільника ЦРУ, переводячи стрілки на російсько-українську війну.
Водночас про те, що директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час візиту до РФ не озвучував жодних погроз щодо можливих наслідків для Росії, якщо Путін вирішить продовжувати війну проти України у п’ятницю, 28 серпня з посиланням на чинних та колишніх американських високопосадовців посадовців повідомила газета The New York Times (NYT).
За інформацією видання, під час переговорів із директором ФСБ Бортніковим голова ЦРУ надав песимістичну оцінку перебігу бойових дій для російської армії. «Реткліфф закликав Кремль розпочати реальні переговори про завершення війни, доки військове та економічне становище РФ не погіршилося. При цьому очільник ЦРУ не озвучував жодних погроз щодо можливих наслідків, якщо Путін проігнорує цю оцінку та вирішить продовжувати війну проти України. Аналітики американської спецслужби давно мають сумніви щодо того, чи надають радники Путіну чесні звіти про масштаби втрат та реальний стан справ. У США сподіваються, що правитель РФ, як колишній співробітник розвідки, сприйме інформацію від очільника ЦРУ як більш нагальну та достовірну, ніж звичайні дипломатичні сигнали», - зазначає NYT, додаючи при цьому, що канал комунікації Реткліффа з Бортніковим діє паралельно з контактами, які спецпосланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер налагодили з іншими путінськими радниками.
«Попри сподівання частини оточення Дональда Трампа на швидку перемогу РФ, великі втрати російської армії та рішучість України продовжувати боротьбу змінили оцінку ситуації у Вашингтоні. Перед зустріччю з Бортніковим у Москві Реткліфф поспілкувався зі своїми українськими колегами, запевнивши їх, що вивчатиме позиції росіян, а не йтиме на поступки від імені українців», - підсумовує The New York Times.
Водночас військовий аналітик, ексрадник міністра оборони, координатор групи «Інформаційний спротив» Олексій Копитько акцентує: «Голова ЦРУ - людина із вельми специфічним функціоналом. Це саме той випадок, коли посланець багато в чому є самим повідомленням. Для початку треба усвідомити, заради яких тем точно не мало сенсу виряджати цілого главу ЦРУ до Москви. По-перше, це війна Росії проти України як така. На цьому треку вже цілий натовп переговірників та «гінців». По-друге, погрожувати Путіну якимись ультиматумами (новими санкціями за ескалацію у вигляді мобілізації, як протиотруту проти ядерної зброї, як протидію деструктивної активності в країнах НАТО тощо) – це теж неправильний персонаж. Він не може змінити прийняте рішення, він лише може спробувати домовитись про рамки (як Бернс у 2021 році). У цьому випадку треба допускати неприпустиме: США узгоджують із Кремлем модальність підривної роботи в Європі. Але я в це не вірю. По-третє, жодні питання взаємодії спецслужб не змусять Реткліффа сісти в літак і витратити стільки часу заради поточних питань. Для цього є заступники, офіційний резидент тощо. Жодні обміни, жодні питання космосу - це все не за адресою. Сторонні теми, а-ля ядерна зброя Ірану, передача росіянами розвідданих іранцям тощо. - Це все теж не годиться».
Задавшись питанням, навіщо ж тоді «такий яскравий персонаж буквально метнувся до Кремля», експерт констатував: «Я думаю, є лише одна тема. Особиста безпека Путіна та стійкість режиму. Швидше за все, Реткліфф приїхав повідомити, що табакерка вже піднята і США цим стурбовані. Можливо, їм не подобається угруповання, яке теоретично може прийти до влади. Підхід російського вождя до оцінки обставин та його уявлення про майбутнє, де без війни нічим зайнятися, підганяють тих, хто збирається мати інше майбутнє, вживати заходів. Прямо здавати змовників США не можуть, бо з ними ніхто не матиме справу. Але позначити проблему, - цілком».
На переконання Олексія Копитька, форма повідомлення могла бути така: цього разу ми встигли, а наступного можемо не встигнути, якщо не зникнуть «першопричини» невдоволення.
Експерт вважає, що наразі Сполучені Штати вкрай не зацікавлені у безладному колапсуванні Росії та масштабній смуті, позаяк «їм вигідно зберегти на троні передбачуваного й зав’язлого в проблемах лиходія і поки йому немає чіткої альтернативи».
«Ні Рубіо, ні Венс, ні пара гастролерів не годяться для такого повідомлення. А директор ЦРУ - саме те. Це якраз його прямий функціонал. Вже зовсім скоро ми побачимо, повірив Путін Реткліффу чи ні», - підсумовує Олексій Копитько.
Автор: Тетяна Мішина
