Поки країна бореться за прозорість правосуддя, у Західному апеляційному та Касаційному господарських судах, схоже, вибудувалася стійка вертикаль, що працює в інтересах конкретних фінансових груп. Аналіз судових справ демонструє дивну одностайність суддів різних інстанцій, яка завжди грає на руку групі компаній U BASE— ТзОВ «Ю-БЕЙС» та ТзОВ «ФК «КАНТІЄРО». У центрі подій — суддя Західного апеляційного господарського суду Ірина Юріївна Панова, чиї рішення систематично стають фундаментом для виведення майна у добросовісних набувачів на користь фінансових груп «Ю-БЕЙС» та «Кантієро», про це пише Lenta.UA.
Схема «законного» вилучення майна у добросовісних власників тримається на трьох китах.
Перша ланка — Західний апеляційний господарський суд. Тут ключову роль відіграє суддя Ірина Панова. Ірина Панова — досвідчений гравець системи. Її кар’єрний шлях розпочався у Дніпрі ще в 90-х роках, де вона пройшла шлях від арбітра до судді апеляції. Саме цей «дніпровський слід» є ключем до розуміння її нинішньої взаємодії з Касаційним господарським судом. Цікаво, що у Вищому господарському суді вона роками працювала в одній колегії з Любов’ю Жуковою — матір’ю нинішнього судді Верховного Суду Сергія Жукова. Таке багаторічне партнерство «контролюючої інстанції» створює ідеальні умови для процесуального «здирництва», де прийняті рішення апеляції отримують «зелене світло» в Касації. Цікаво, що коли справи розглядаються в іншому складі суддів, добросовісність набувача презюмується та майно судом не витребовується.
Тінь корупційних підозр: спільна робота з Іриною Малех
Особливої пікантності ситуації додає той факт, що Ірина Панова тривалий час працювала в одній колегії з Іриною Малех. Останню Вища рада правосуддя (ВРП) вже офіційно відсторонила від здійснення правосуддя. Нагадаємо, НАБУ і САП підозрюють Малех в отриманні $20 000 хабаря за ухвалення «потрібного» рішення. Гроші були знайдені безпосередньо під час обшуків.
Практика роботи в такій «команді» кидає густу тінь на всі рішення, прийняті колегією за участі Малех, Панової, Зварич.
«Дніпровська школа» та зв’язки у Вищому господарському суді
Ірина Панова — досвідчений гравець системи. Її кар’єрний шлях розпочався у Дніпрі ще в 90-х роках, де вона пройшла шлях від арбітра до судді апеляції. Саме цей «дніпровський слід» є ключем до розуміння її нинішньої взаємодії з Касаційним господарським судом.
Не менш красномовним є і висновок Громадської ради доброчесності: згідно з ним, кандидат Панова Ірина Юріївна не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Попри це, вона продовжує вершити правосуддя, перебуваючи в одній установі з Оксаною Зварич (дружиною «судді-колядника»).
Фінальну крапку у справах ставить суддя Касаційного господарського суду у складі ВСУ Сергій Жуков. Його також пов’язує з Пановою «дніпровський слід» (до 2017 року — адвокат у Дніпрі, власник компанії «Нексум»). Жуков став героєм розслідувань Bihus.Info через розкішний маєток вартістю 1 млн доларів, записаний на третіх осіб.
Бізнес-спрут та юридичне прикриття
За судовими перемогами «Ю-БЕЙС» стоїть Денис Шкіптан — засновник групи U-BASE та керуючий партнер АО «А.Д.ХОК». Ця юридична структура вже потрапляла в поле зору НАБУ через сумнівні контракти з державним «Укрексімбанком».
Механіка процесу виглядає цинічно:
- Активи збанкрутілого «Банку «Київська Русь» скуповуються групою компаній «Ю-БЕЙС», а потім переуступаються «Кантієро».
- Через суди, де головують Панова та Жуков, ініціюється витребування майна у людей, які законно придбали його роки тому.
- Адвокатську підтримку банкрутів здійснює Олександр Іванішин, партнер Шкіптана по «А.Д.ХОК».
Наслідки для правосуддя
Такі рішення фактично ставлять хрест на інституті «добросовісного набувача» в Україні. Судді Панова та Жуков створюють прецедент, де права фінансових компаній з сумнівним походженням коштів ставляться вище за закон.
Мета угрупування очевидна — заволодіти коштами від перепродажу майна, відібраного у законних власників. При цьому родинні зв’язки та спільне «дніпровське минуле» суддів стають головним аргументом у прийнятті рішень, замість норм Господарського процесуального кодексу.
