В офіційному інтернет-магазині Олімпійських ігор з’явилася колекція футболок із дизайном берлінської Олімпіади 1936 року. У Міжнародному олімпійському комітеті назвали це частиною «олімпійської спадщини», повідомляє BBC.
Колекцію під назвою «Спадщина» представили як добірку емблем, плакатів, піктограм і талісманів з історії Ігор. На футболках використано оригінальний дизайн плаката берлінської Олімпіади 1936 року авторства Франца Вюрбеля — із зображенням атлета в лавровому вінку, Бранденбурзьких воріт і написом «Німеччина, Берлін, 1936, Олімпійські ігри». Наразі товар у магазині позначений як розпроданий.
Речник МОК заявив, що колекція приурочена до 130 років олімпійського мистецтва та дизайну і має на меті показати історичну еволюцію візуальної айдентики Ігор.
Втім у Німеччині продаж такого мерчу викликав критику. Речниця з питань спортивної політики фракції партії «Союз 90/Зелені» Клара Шедліх наголосила, що Олімпіада 1936 року була ключовим інструментом пропаганди нацистського режиму, а тому використання відповідного зображення без належного історичного контексту є проблематичним. Вона також закинула МОК недостатнє осмислення власної історії.
У комітеті відповіли, що визнають історичні зловживання нацистської пропаганди під час Ігор у Берліні, однак наголосили, що тоді 4 483 спортсмени з 49 країн змагалися у 149 дисциплінах. У МОК зазначили, що історичний контекст пояснюють в Олімпійському музеї в Лозанні, а кількість виготовлених футболок була обмеженою.
Берлінська Олімпіада 1936 року широко розглядається істориками як масштабний пропагандистський проєкт нацистської Німеччини. Використання її символіки без пояснень викликає дискусії щодо чутливости до історичної пам’яті.
Критики МОК неодноразово звертали увагу на те, що керівництво організації демонструє недостатню історичну чутливість. Подібні зауваження лунали і після ситуації з українським скелетоністом Владиславом Гераскевичем, який публічно хотів пошанувати пам'ять убитих рашистами українських спортсменів. Дискусії навколо цього питання виходили за межі спорту й торкалися гуманітарних аспектів, зокрема сприйняття війни та відповідальности міжнародних інституцій.
МОК також регулярно опиняється в центрі корупційних скандалів і звинувачень у непрозорості рішень — від процедур вибору міст-господарів Ігор до питань спонсорства та управління. Це підсилює критику щодо стандартів підзвітности та етичних підходів організації.
Автор: Богдан Моримух
