Від початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила 2 591 атаку на українські об’єкти охорони здоров’я. Про це 12 лютого повідомила правозахисна організація Physicians for Human Rights («Лікарі за права людини», PHR).
У дослідженні йдеться, що ці напади не є поодинокими, а становлять частину системної стратегії Росії з довгостроковими наслідками для здоров’я та виживання цивільного населення.
За даними PHR, у 2024–2025 роках кількість задокументованих інцидентів зросла з 445 до 663 — майже на 50%.
Організація зафіксувала за час повномасштабної війни:
1 389 атак, що пошкодили або зруйнували лікарні та клініки
235 атак на автомобілі швидкої допомоги
359 загиблих і 379 поранених медичних працівників
127 атак, які вплинули на надання медичної допомоги дітям
94 атаки, що вплинули на систему охорони здоров’я матерів
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення організація наголошує, що систематичні удари по медичній інфраструктурі спричиняють масштабну фізичну та психологічну шкоду по всій країні.
Координаторка програми PHR в Україні Уляна Полтавець заявила, що атаки на медичні об’єкти є постійною складовою війни Росії та частиною ширшої кампанії проти цивільної інфраструктури. За її словами, руйнування лікарень, повторні відключення електроенергії, атаки на транспорт і перешкоджання евакуації підривають доступ до медичної допомоги, послаблюють стійкість громад і наражають цивільних на небезпеку.
Дослідження також цитує лікарку київської лікарні «Охматдит» Лесю Лисицю. Вона повідомила, що через виїзд частини медиків за кордон і мобілізацію інших доступ до допомоги ускладнився, а кількість занедбаних випадків захворювань зростає. Зокрема, це стосується онкологічних, серцево-судинних та ендокринних хвороб, коли пацієнти відкладають звернення до лікарів.
У PHR зазначають, що попри широку документацію, відповідальність за атаки на систему охорони здоров’я залишається недостатньою, а під час розслідувань і переговорів ці порушення ризикують опинитися на другому плані.
Аналітики нагадують, що на початку вторгнення більшість ударів завдавали наземними видами озброєння — артилерією та реактивними системами. Водночас стрімке розширення використання розвідувальних і ударних безпілотників змінило характер атак. Зокрема, почастішали повторні або «подвійні» удари по рятувальниках, що ускладнює медичну евакуацію та надання допомоги.
У прифронтових районах доступ до медичних послуг обмежений через пошкоджену інфраструктуру, високу вартість ліків і нестачу транспорту. Атаки на пологові будинки змушують жінок народжувати в небезпечніших умовах. За даними дослідження, у 2024 році материнська смертність зросла на 37%.
Організація також констатує, що кількість смертей в Україні майже у 2,8 раза перевищує кількість народжень, що відображає глибоку демографічну кризу.
У січні Міністерство охорони здоров’я України повідомило про пошкодження або руйнування 2 551 об’єкта у складі 817 медичних закладів через російську агресію.
Автор: Богдан Моримух
