Після нещодавніх масованих ракетно-дронових обстрілів серце української столиці все ще б’ється з відчутними ритмічними збоями. На тлі неймовірного пласту комунально-побутових проблем, викристалізувалося, серед іншого, і запекле заочне дербі між президентом Зеленським та мером Києва Кличком, котрі, наче гарячий каштан кидаються взаємними звинуваченнями. На чиєму боці в даному випадку правда – далі в матеріалі ForUA.
Станом на неділю, 26 січня, у Києві підключили до теплопостачання понад 340 будинків. Водночас, за словами столичного мера Кличка, після атаки РФ 24 січня на критичну інфраструктуру міста, без тепла все ще залишаються 1330 багатоповерхівок.
«Комунальники й енергетики продовжують працювати, щоб подати теплоносій в усі будинки, де немає тепла. До відновлення також долучилися бригади з кількох інших міст України та ремонтні бригади «Укрзалізниці», - резюмував очільник Києва, який днями знову закликав мешканців столиці виїздити з міста, а тих, хто не має такої можливості - запасатися продуктами харчування, водою та ліками.
Як відомо, під час нещодавнього енергетичного селектору з представниками уряду та обласних і місцевих влад президент Володимир Зеленський зазначив наступне: «Після масованих атак росіян, особливо складна ситуація в Києві - час міською владою втрачено, і зараз на рівні уряду буде виправлятися те, що не було зроблено на рівні міста».
Окрім того, глава держави наголосив, що наразі вже сформовано постійно діючий штаб для столиці і його робота куруватиметься на урядовому рівні. «Очікую від місцевої влади повної співпраці та взаємодії», - зауважив нинішній господар Банкової. Невдовзі після цього Кличко оприлюднив вельми емоційний допис у соцмережах і, реагуючи на звинувачення глави держави, констатував, що він і всі відповідні служби роблять усе, щоб утримати забезпечення життєдіяльності міста під час надзвичайної ситуації у енергосистемі.
Тим часом про те, що систематичними масованими атаками на енергооб’єкти Києва Росія хоче зробити його непридатним для життя пише видання New York Times (NYT).
«Хоча Київ чудово зберігся протягом років війни, він зараз став найбільш вразливим, коли за вікном холодно. Всі ці атаки Росії на Київ мають на меті підірвати моральний дух населення та змусити уряд піти на поступки в мирних переговорах, організованих за посередництва адміністрації Трампа. Це не перший випадок, коли Київ – місто з трьома мільйонами населення, зазнає відключень тепла та електроенергії, однак цьогоріч російські атаки мають серйозні наслідки, в тому числі психологічні», - акцентує NYT.
«Я критично ставлюсь до публічних розбірок між президентом Зеленським і мером Кличком щодо енергетичних проблем Києва. І центральній, і київській владі краще разом вирішувати проблеми столиці з електрикою та опаленням. Зверну увагу на інше. Зеленський і Шмигаль під час його призначення на посаду міністра енергетики згадували позитивний приклад Харкова у підготовці до зими і розв’язання енергетичних проблем. І це дійсно об’єктивна оцінка. Харків - прифронтове місто. До лінії фронту – близько 30 км. Російські війська кожен день б’ють по Харкову, в тому числі по його енергетичних об’єктах, і дронами і балістикою і КАБами. Відключення електрики регулярно є і в Харкові. Але місто не просто тримається, воно підготувалося до таких ударів. В червні 2024 року я бачив мера Харкова на одному заході і запитав його щодо підготовки до зимового сезону, враховуючи той факт, що русня тоді зруйнувала ТЕЦ-5, яка була критично важливою для Харкова. Ігор Терехов тоді загадково посміхнувся і сказав: ми готуємось і знаємо що робити, зокрема за допомогою наших міжнародних партнерів. Подробиць він не надавав. Але, як з’ясувалось, це були не просто слова. Харків – одне з небагатьох великих міст України, яке дуже ефективно використало допомогу наших міжнародних партнерів у сфері енергетики. Енергетичне обладнання закуповували за західні гроші, але знали що саме треба купити, де і як це буде використовуватись. Вже під час війни відбулась децентралізація системи постачання електрики і опалення. Але важливою є і інша складова антикризової енергетичної системи – кожен чиновник, енергетик і комунальник знає що саме і в які терміни треба зробити і під час обстрілів, і після руйнувань, і в разі інших надзвичайних ситуацій. Є чіткі протоколи, алгоритми і графіки роботи енергетичних і комунальних структур. Чітко працює вся управлінська машина. Думаю, що є сенс в масштабуванні харківського антикризового досвіду в подоланні енергетичних проблем і наслідків російських обстрілів», - наголошує відомий політолог Володимир Фесенко – до речі, уродженець тієї ж таки Харківщини.
Тим часом політолог Євген Магда, коментуючи в соцмережах battle по лінії Банкова-Хрещатик, констатує: «Київ витягує себе з темряви й холоду після масштабних російських ударів по енергетиці. У цей час люди у «високих кабінетах» продовжують шукати, як скинути із себе відповідальність та кого призначити «винним». А заодно – нарешті позбутися Кличка, що вони намагаються зробити з 2019 року. Звичайно, ним не має стати Міндіч чи інші друзі президента, які роками «освоювали» сотні мільярдів на енергетиці. Також поза увагою ті, хто провалив підготовку країни до ударів по енергетиці. А от обраний мер столиці - це, на їхню думку, саме те, що треба. За моєю інформацією, зараз готується підозра Віталію Кличку. Столиця давно є ласим шматком для влади, яка намагається захопити її чи не з перших днів після обрання Зеленського. Були вже спроби протягнути новий закон про столицю, сотні надуманих кримінальних справ проти апарату КМДА. Цього разу - спроба реалізувати чернігівський сценарій, коли мера Атрошенка відсторонили від посади за надуманими приводами завдяки рішенню кишенькового суду. У Києві справа до суду може навіть не дійти: столицю й без нього спробують захопити, а владу у ньому - узурпувати. Наші міжнародні партнери цього не проковтнуть. Вони вже неоднозначно натякали: війна з місцевим самоврядуванням під час війни з Росією - це удар по внутрішньому фронту і по довірі до держави загалом. І це б’є по наших й без того хитких позиціях. Влада вкотре може сісти у калюжу. Києву зараз потрібні не чергові «урядові штаби», щоб вкотре гарно поговорити на камери. Не скидання з себе відповідальності та призначення винних. А потрібна реальна спільна робота всіх рівнів влади над ліквідацією наслідків російських ударів по столиці. Підозра Кличку стане чітким початком кінця цієї влади».
Між тим думки експертів, з якими принагідно поспілкувався ForUA, виявилися менш полярними і більш критичними саме до столичної влади. Зокрема, акцентувавши на тому, що політична компонента наразі в Україні розчинена буквально в усіх сферах життя, політолог Дмитро Левусь, зауважив: «У нинішній суперечці між президентом та столичним мером, безумовно також присутня політична складова. Питання до міста Києва щодо готовності до надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері, які виникають внаслідок російських ударів, є. З огляду на це, контроль з боку держави, про який говорить президент, можливо, являється виправданим. Втім, на мою думку, навряд чи це призведе до якихось відчутних політичних втрат для мера Кличка».
Емоційність заяв Віталія Кличка, на думку експерта, є невиправданою. «У нас все ще всі звикли жити в надії до повернення до повноцінного політичного процесу і саме через цю призму розглядають практичні кроки в надзвичайних ситуаціях. І тут маємо деформацію владного сприйняття та реагування. Приміром, рішення місцевої столичної влади, як на мене, дійсно, м’яко кажучи, відстають у часі в кризовій ситуації», - підсумовує політолог.
Водночас обома руками «За» те, аби на тлі нинішньої, м’яко кажучи, критичної ситуації у столиці, мер Кличко якомога швидше припинив своє перебування на посаді міського голови виступає політолог, експерт центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук.
«Підготовка Києва до усіх цих ударів, які були абсолютно прогнозованими - цілком і повністю провалена. Інші мери інших міст, маючи набагато менші бюджети, щось таки робили – а в нас, лише після того, як було фактично знищено ТЕС, почали розгортати міні-ТЕС, які були закуплені ще рік тому. Питання: а що заважало це все завчасно зробити? Ну, і загалом, подібні питання виникають в дуже багатьох киян, тому що всі бачать, що місцева влада закопує мільярди в якісь незрозумілі дорожні розв’язки, які, можливо, й потрібні, але точно не такі актуальні, як підготовка до прогнозованих ударів по енергетиці, тощо», - підкреслює політолог у розмові з ForUA.
Констатувавши, що президент України та мер Києва перебувають у складних відносинах, Петро Олещук наголосив: «У своїх заявах Кличко вигадав реально смішну претензію, що, мовляв, Зеленський жодного разу з ним не зустрівся за 4 роки повномасштабної війни. Пробачте, а скільки разів Зеленський зустрічався, наприклад, з мером Житомира? Мені здається, жодного разу, але це не завадило меру Житомира виконувати свої обов’язки і здійснювати кроки в плані підготовки до зими, опалювального сезону та вірогідних атак рашистів».
Київська влада, вважає експерт, провалила все, що могла і наразі намагається «відгавкуватися», прикриваючись політичною ковдрою. «Відверто кажучи, я думаю, якби зараз Зеленський остаточно вирішив би «попросити» Кличка на вихід з владного кабінету, то особливого протесту з боку киян це не викликало б. Усі знають, що в Києві діє корумпована і некомпетентна влада, наголошую на цьому. Так, в багатьох містах України влада теж корумпована, але вони усі разом і кожен окремо більш компетентні за владу столичну. Віталій Кличко може скільки завгодно говорити про те, що його політично атакує Банкова, проте є цілком конкретні питання, які міг конкретно вирішити саме міський голова Києва і тим самим втерти носа Зеленському». І якби пана Кличка ще рік тому взяли б за руки-ноги і випхали з того Хрещатика, ймовірність того, що зараз катастрофа у столиці була б меншою, була б вищою. А росіяни ж бачать все чітко і б’ють, там, де тонко і рветься», - резюмує Петро Олещук.
Впродовж останніх місяців, зазначає у розмові з ForUA політолог, очільник Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель, в Україні де-факто стартувала виборча кампанія.
«Виборча, даруйте, сверблячка, позначається не лише на виборчих технологіях і загалом на ритмі політичного серцебиття країни, а й на ситуативних кроках влади. Саме у цьому контексті досить часто приймаються політико-технологічні кроки. Тому, скажімо, ми бачимо на центральному рівні «тисячі Зеленського», різноманітні кешбеки, непритаманні і неприродні рішення для країни, що перебуває у стані війни. На місцевому рівні відбувається те ж саме – від Києва, до сільських громад, коли ремонтують фасади, витрачаючи направо-наліво кошти на бульвари-тротуари», - констатує експерт.
«Поряд з тим Кличко, до якого насправді є маса претензій, абсолютно правий, що київські комунальники роблять усе можливе, щоб вивести місто з критичної ситуації», - акцентує експерт.
Резюмуючи, Олексій Кошель зауважив, що центральна влада, «керуючись політичною логікою та рейтингами», де-факто відсторонилася від кризових явищ, котрі іміджево можуть надто боляче бити по її позиціям вздовж та поперек.
Автор: Тетяна Мішина
