У вівторок, 6 січня, в Парижі за участі лідерів понад двадцяти держав відбувся саміт «коаліції рішучих», де обговорювалося передусім питання гарантій безпеки для України. Про те, які опції вдалося узгодити остаточно, а що й досі залишається дискусійним питанням - далі в матеріалі ForUA.
У нинішньому паризькому засіданні «коаліції рішучих» взяли участь лідери 27 держав, чотири країни були представлені на міністерському рівні, ще 4 – на рівні послів та спецпредставників, а також були присутні очільники ЄС та НАТО. На міністерському рівні, зокрема, були представлені Австрія, Туреччина, Кіпр та Ірландія. На рівні послів – Японія, Австралія та Нова Зеландія.
Український борт номер один приземлився у французькій столиці за кілька годин до старту власне засідання, після чого президент Зеленський провів зустріч з Емманюелем Макроном віч-на-віч. За словами нинішнього господаря Банкової, вони говорили про реальні можливості України протидіяти російському терору, про захист і про підтримку, яка зможе зміцнити позиції Києва в дипломатії. Дещо згодом владний тандем Зеленський-Макрон провів обід разом з американськими перемовниками – спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером.
Натомість засідання «коаліції рішучих» на рівні лідерів держав-учасниць почалося близько 16:00 за Києвом. Засідання тривало за зачиненими дверима і не передбачало присутності преси, а вже ввечері стало відомо про те, що президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання багатонаціональних сил в Україні.
Фактично підписання декларації відкриває шлях до створення правової бази для діяльності французьких і британських сил на території нашої держави. «Під час сьогоднішніх обговорень ми також детальніше розглянули механізми розгортання сил на місцях. Окрім наших планів щодо створення координаційного центру, після припинення вогню Велика Британія та Франція також створять «військові хаби» по всій Україні, щоб забезпечити розгортання та будівництво захищених об’єктів для зберігання зброї та військового обладнання для підтримки оборонних потреб України», - йдеться у документі.
Крім того, стало відомо, що на базі оперативного штабу «коаліції рішучих» у Парижі невдовзі буде створено спеціальний координаційний центр у форматі «США – Україна – коаліція рішучих», який відповідатиме за гарантії безпеки Україні від західних союзників.
Загалом, після набуття чинності режиму припинення вогню в Україні планується запуск системи гарантій, до яких будуть входити п’ять ключових компонентів:
- участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США;
- підтримка Збройних Сил України;
- багатонаціональні сили для України;
- зобов’язання у разі майбутнього нападу;
- зобов’язання поглиблювати оборонну співпрацю з Україною.
Окрім того, передбачається, що механізм моніторингу та верифікації припинення вогню має працювати під керівництвом США з міжнародною участю, зокрема і вкладом від «коаліції рішучих». Також планується створення спеціальної комісії для розгляду порушень і визначення заходів реагування.
Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре розповів, що Норвегія може зробити свій внесок у стримуючий контингент союзників в Україні у межах «гарантій безпеки», також можлива участь норвезьких інструкторів у підготовці українських військових на території України. Водночас польський прем’єр Дональд Туск повідомив, що офіційна Варшава візьме на себе ключову роль у логістиці допомоги Україні.
На пресконференції у Парижі після зустрічі «коаліції рішучих» Стів Віткофф заявив про значний прогрес. «Ми в основному завершили роботу над протоколами безпеки, які є важливими для того, щоб народ України знав, що коли це закінчиться, то закінчиться назавжди. Але ми також вважаємо, що ми дуже, дуже близькі до завершення роботи над угодою про процвітання, яка буде найміцнішою з усіх, що коли-небудь укладалися країнами, які вийшли з подібних конфліктів, і яка, як ми сподіваємося, відкриє величезні можливості для українського народу. І ми віримо, що міцна економіка корелює і працює безпосередньо з цими протоколами безпеки», - зазначив трампіський спецспосланець.
Однак серед невирішених питань він назвав «земельне». «Сподіваємося, що ближчим часом нам вдасться досягти певних компромісів з цього приводу. Ми тут, щоб посередничати і допомагати в мирному процесі, і ми готові зробити все необхідне, щоб досягти цієї мети», - резюмував він.
Своєю чергою Володимир Зеленський заявив про предметні розмови з американською командою з приводу моніторингу порушень у разі укладення мирної угоди. «З командою Президента США – Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером – продовжили обговорювати дипломатичний шлях закінчення війни. Дякую Америці за готовність дати backstop на всіх напрямах: гарантії безпеки, моніторинг припинення вогню, відбудова», - акцентував глава держави.
Коментуючи засідання «коаліції рішучих» 6 січня, політолог Олег Постернак зауважує: «По-перше, надзвичайно важливо, що мова йде про безпекову колаборацію США, Європи, Канади та Австралії на українському треку. Україна фактично стає засобом скріплення трансатлантичної єдності, хай навіть і ситуативного характеру. По-друге, нарешті з’являються конкретні заходи підтримки для відновлення миру та безпеки. Це воєнні можливості, розвідка, логістика, дипломатія та санкції. Саме вони і є шляхами реалізації гарантій безпеки. По-третє, США дійсно можуть взяти на себе ключову роль в моніторингу режиму припинення вогню (датчики, супутники, розвідка, комісії тощо). По-четверте, в фінальному договорі будуть закріплені чіткі зобов’язання та протоколи дій у випадку повторної агресії РФ проти України. По-п’яте, важливо, що проробляються механізми розміщення багатонаціональних сил «Україна» (французькі, британські війська, можливо американські сили тощо)».
Тобто, як бачимо зрушення у «гарантійному» треку дійсно мають місце бути. При цьому слід зауважити, що Києву та євро гравцям доводиться ходити по дипломатичному лезу. Зокрема,
За даними Politico, європейські лідери вирішили замовчувати питання Гренландії безпосередньо на зустрічі «коаліції рішучих», щоб не сердити США. Нагадаємо, Дональд Трамп в крайніх інтерв’ю після операції Сполучених Штатів у Венесуелі знову заявив про бажання контролювати Гренландію.
Втім ще напередодні засідання «коаліції рішучих» лідери ключових країн Європи вийшли із заявою щодо Гренландії. До заяви приєдналися президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єрка Італії, прем’єр Польщі, прем’єр Іспанії, прем’єр Британії і данська прем’єрка. Вони акцентували, що забезпечувати безпеку у регіоні потрібно колективними зусиллями, у тому числі в межах НАТО - до якого входять і США, «з дотриманням принципів Статуту ООН, у тому числі щодо суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів».
«Це універсальні принципи, і ми не поступимося у захисті цих принципів. США – ключовий партнер у цих зусиллях, як країна-член НАТО та країна, що також має оборонну угоду з Королівством Данія від 1951 року… Гренландія належить її народу. Данія та Гренландія, і лише вони, мають вирішувати щодо питань, які стосуються Данії та Гренландії», - зазначили лідери. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що захоплення США Гренландії означатиме «кінець НАТО».
Водночас керівник апарату Білого дому Стівен Міллер заявив, мовляв можна скільки завгодно говорити про міжнародні тонкощі, «але ми живемо в реальному світі, який керується силою, примусом і владою». Він додав, що відповідно до «доктрини Трампа» США будуть без докорів сумління використовувати свої збройні сили для захисту американських інтересів, які, за його словами, є синонімом майбутнього вільного світу. «Ми – наддержава і за президента Трампа ми будемо поводитися як наддержава», - підсумував Стівен Міллер.
Між тим сам пан Трамп наразі, як з’ясувалося, побоюється за власну президентську долю. У вівторок, 6 січня, нинішній господар Овального кабінету заявив, що республіканці неодмінно повинні виграти проміжні вибори 2026 року, інакше демократи почнуть процедуру усунення його з Білого дому. «Мене піддадуть імпічменту», - сказав Трамп.
Як відомо, під час виборів у листопаді 2026 року переобирають весь склад Палати представників і третину місць у Сенаті. Тут слід зазначити, що для зміщення з посади президента імпічмент мають підтримати дві третини сенаторів. Наразі такий розклад видається, м’яко кажучи, малореалістичним, позаяк у Сенаті переобиратиметься лише третина депутатів, а відтак навіть за найгіршого для партійних соратників Трампа сценарію республіканці контролюватимуть близько половини мандатів у цій палаті.
Автор: Тетяна Мішина
