У вівторок, 9 грудня, президент Володимир Зеленський візитом до Італії продовжив своє європейське турне, котре фігурально та буквально пройшло у турборежимі і червоною ниткою крізь яке проходив тематичний кейс мирного врегулювання. Про те, чи вдалося зрештою главі української держави достягти тактичних цілей – далі в матеріалі ForUA.
Президент Володимир Зеленський 9 грудня, перебуваючи з офіційним візитом у Римі, повідомив про завершення роботи на рівні радників з національної безпеки над пропозиціями України та Європи до «мирного плану» США. «Загалом, працюємо дуже активно над усіма компонентами можливих кроків для закінчення війни. Українські та європейські компоненти пропрацьовані вже більше, і ми готові представити їх партнерам в Америці», - акцентував він. Крім того, чинний господар Банкової висловив сподівання, що спільно зі США вдасться «зробити можливі кроки більш працездатними якомога швидше». «Вже найближчим часом будемо готові направити доопрацьовані документи в Сполучені Штати», - підсумував глава держави.
Нагадаємо, 8 грудня діючий гарант української Конституції зустрічався у Лондоні з лідерами Британії, Франції та Німеччини, під час зустрічі також відбулась онлайн-розмова з ширшим колом лідерів так званої «коаліції рішучих», зокрема з вищим керівництвом сусідньої Польщі. Зеленський тоді наголосив, що радники з національної безпеки України та європейських держав «фіналізують останню версію мирного плану найближчим часом». Встигнувши після візиту до Лондона того ж дня відвідати ще й Брюссель, де він поспілкувався з генсеком НАТО Марком Рютте, головою Євроради Антоніу Коштою та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, вже 9 грудня український президент побував у Римі, де провів зустріч з прем’єром Італії Джорджею Мелоні, яка, що в нинішньому контексті вкрай важливо, як то кажуть, на короткій нозі з Трампом.
Таким чином, зумівши в найкоротші терміни заручитися підтримкою ключових гравців європейської політики, Зеленський ризикнув знову піти всупереч Трампу, який просуває так званий свій мирний план (котрий, якщо вірити провідним західним медіа, насправді писався у Кремлі), в усі можливі щілини і усіма, в тому числі вельми сумнівними способами. Цього разу, не роблячи звичних ввічливих жестів на адресу очільника Білого дому, Зеленський без купюр заявив про те, що «Трамп має своє бачення, яке відрізняється від українського». Вкотре вказавши, що Україна «не має права за Конституцією віддавати території, він озвучив і цілком справедливу вимогу до США - забезпечити юридично зобов’язуючі американські гарантії безпеки Україні, за які має проголосувати Конгрес і які мають стати «не порожніми обіцянками, подібними до Будапештського меморандуму». Виведення ЗСУ із займаних ними районів «ДНР» в обмін на гарантії безпеки Київ та його союзники не розглядають в принципі.
Тим часом прем’єр Великобританії Кір Стармер повідомив про те, що угоду з розморожування до €115 млрд російських активів для допомоги Україні може бути укладено найближчими днями. Необхідність якнайшвидшого вирішення питання щодо подальшого фінансування нашої з вами держави пан Стармер пояснив тим, що переговори щодо завершення війни «досягли критичної стадії». За його словами, це питання також було предметом обговорення лідерів «євротрійки» та Зеленського у Лондоні. Передбачається, що активи держави-агресорки будуть використані Україною або для звільнення своїх земель від путінських «визволителів» протягом ближчих двох років, або її відновлення у разі укладання мирної угоди. Як зазначає принагідно The Times, європейці вважають саме заморожені російські кошти одним із своїх козирів на мирних переговорах, які дозволять не допустити нав’язування Україні так званих трампівських умов мирної угоди.
Видання Axios констатує, що відмова України та її євросоюзників погодитися з мирним планом Трампа-Путіна, пов’язана з тим, що під час останнього раунду переговорів у Маямі наприкінці минулого тижня зі спецпредставником президента США Стівеном Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером американські переговорники відчутно-нахабно посилили тиск на Київ. «Пропозиція США включала жорсткіші умови, ніж попередні версії, з таких питань, як території та контроль над ЗАЕС і залишила без відповіді ключові питання щодо гарантій безпеки. Не дивно, що у Вашингтоні дали негативну оцінку переговорам 8 грудня у Лондоні. Адміністрація Трампа розглядає зустріч на Даунінг-стріт як марну спробу виграти час. Поради євролідерів Зеленському виявляти обережність та терпіння викликають обурення американської сторони», - констатує Axios, додаючи, що ситуація ставить президента Трампа перед непростим вибором: посилити тиск на українсько-європейську коаліцію або зовсім припинити свої миротворчі зусилля. Як заявив в ефірі телеканалу Fox News постпред США при НАТО Метью Вітакер, «якщо президент вирішить, що угода неможлива, він відступить», тобто відмовиться від спроб закінчити російсько-українську війну. При цьому постпред США наголосив, що мир в Україні «як ніколи близький» і що тиск на обидві сторони, як і раніше, можливий.
«Як і слід було чекати, Україна відмовилася від головної вимоги США та Росії - територіальних питань. Тепер ми входимо в чергову зону турбулентності. Між тим, нещодавня зустріч у Лондоні показала, що ніякої концепції, що робити далі, в Європі не існує. Європа, як максимум, може виділити якісь кошти. Явно недостатні для переламу у війні. Тому, скоріше за все невдовзі буде прийняте рішення із розряду «не знаєш, що робити, відклади вирішення питання на потім». В наших реаліях це звучить так: війна продовжується, гроші, можливо, будуть. Європа може торгувати тільки одним козирем: саме європейцям належить контрольний пакет акцій в санкціях. І повернення Росії у світову геополітику неможливе без Європи. Але цей козир з кожним днем стає все слабшим на фоні проблем в самій Європі (включно з ідеями розвалу ЄС) і розвалу попереднього західноцентричного порядку у світі. В ЄС досі не готові сприйняти новий світ, де є два гегемони - Китай і США, яким глибоко плювати на питання цінностей. І в Пекіні, і у Вашингтоні відкрити текстом кажуть: ми хочемо доїти Європу і за це будемо боротися. Що цьому протиставити, - Європа навіть не уявляє собі. З негативних моментів, я б також окремо виділив те, що Америка та Росія близькі до того, щоб виділити двосторонні стосунки в окремий трек, розділивши власні питання і питання миру в Україні», - зазначає політолог Вадим Денисенко.
До речі, певною «ластівкою», що свідчить про чергове – поки що кулуарне потепління між Вашингтоном та Москвою є відверті наїзди Трампа на Україну, окреслені в свіжому інтерв’ю Politico, де американський лідер, плюючи на українську Конституцію та окремі законодавчі акти, котрі прямо забороняють проведення виборів під час дії воєнного стану, вимагає проведення виборів. Тобто, Трамп увімкнув улюблену путінську платівку про «нелегітимного Зеленського». Ба, більше – очільник Білого дому констатує, що РФ наразі має кращі перемовні позиції, «тому що це набагато більша держава». Сказати, що такі «аргументи» не витримують жодної критики – нічого не сказати. Зеленський між тим безглуздий в усіх сенсах «виборчий» пас прийняв і заявив, що якщо США та інші партнери забезпечать безпеку українських громадян під час волевиявлення, то він готовий і навіть попросить нардепів від «Слуги народу» внести відповідні зміни до діючого законодавства. Цілком зрозуміло, що ніхто ніяких гарантій не дасть, як не дає їх вже чотири роки поспіль Україні в цілому – після закінчення війни на випадок нового нападу РФ.
На болотах тим часом, тримаючи 24/7 руку на трампівському інформаційному пульсі, біснуються від ситуативного щастя. Але смак солодко-улесливої аж до нудоти проросійської риторики нинішнього господаря Овального кабінету Кремлю псує активізація Києва та провідних єврогравців, про що свідчать свіжі заяви пєскових-дмитрієвих та решти медведєвих. Інша річ, що, якщо повертатися до експертного діагнозу політолога Денисенка, Європа хоч і оперативно з подачі України активізувалася, але реальних рішучих рецептів опору негласному тандему США та РФ, схоже, наразі не має, залишаючись «коаліцією рішучих» виключно на словах.
Автор: Тетяна Мішина
