Днями достатньо несподівано очільник Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак пішов у відставку. Цьому рішенню передували обшуки детективів НАБУ у його квартирі, очевидно пов’язані з корупційним скандалом в енергетичній галузі. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Темні кар’єрні хмари над Андрієм Єрмаком, який, нагадаємо, очолював Офіс президента (ОП) з лютого 2020 року, почали збиратися відразу після оприлюднення деталей гучного корупційного скандалу в енергетичній галузі України. Багато хто вважав, що безпосередньо Єрмак був причетним до зазначених корупційних зловживань. Зрештою дійшло до того, що звільнити Єрмака главу держави закликала навіть його власна партія «Слуга народу», вважаючи це єдиним способом зберегти довіру народу до керівництва країни, але до вечора 28 листопада нинішній господар Банкової цю ідею відкидав. Саме 28 листопада у на той момент ще діючого керівника ОП пройшли обшуки. При цьому, як наголошував сам чиновник, він надав слідчим Національного антикорупційного бюро (НАБУ) «повне сприяння» і «повний доступ до квартири». Як написав у соцмережах нардеп від опозиційної Євросолідарності Олексій Гончаренко, причиною перевірок Єрмака стала, перш за все, його участь у схемах Міндіча, які зводилися до отримання «відкатів» з більшої частини закупівель держкомпанії «Енергоатом». Раніше деякі опоненти президента вказували на причетність до цієї афери пана Єрмака, заявляючи, зокрема, що на плівках НАБУ він фігурував під позивним «Алі-Баба». Між тим у НАБУ говорили, що не можуть «ані підтвердити, ані спростувати це твердження».
Андрій Єрмак, який після відставки висловив намір долучитися до лав ЗСУ, очолив президентський Офіс у 2020 році і за минулі п’ять років став, на думку багатьох аналітиків, чи не найвпливовішою невиборною політичною фігурою в історії нашої держави. Саме Єрмак займався розробкою так званих мирних планів, де-факто керував зовнішньою політикою, підбирав членів уряду, тощо. До слова, чинну прем’єрку Юлію Свириденко позаочі називають «людиною Єрмака». Якщо вірити чуткам, то саме Єрмак стояв за відставкою Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ.
Вельми примітно, що лише тиждень тому президент Зеленський, який часто доручав Єрмаку найделікатніші зовнішньополітичні справи, призначив його головою української делегації на переговорах зі США. Тиждень тому він літав до Женеви на перемовини з американцями щодо мирного плану. Якраз 28 листопада, за кілька годин до резонансної відставки, президент України анонсував новий етап переговорів із американською стороною, але імені Андрія Єрмака у складі учасників уже не було. В результаті українську делегацію очолив секретар РНБО Рустем Умєров.
Тим часом звільнення Єрмака жваво обговорюють впливові світові медіа, вказуючи на те, що він був правою рукою українського лідера і мав гігантську владу.
«Єрмак і Зеленський завжди були разом, президент був під його гіпнозом. Ненавидимий багатьма - від Вашингтона до Брюсселя - Єрмак створив паралельний уряд, який контролював усі гілки влади...», - зазначає італійська газета Corriere della Sera. Водночас The Washington Post робить наступний акцент: «Зеленському після відставки Єрмака загрожує політична криза, але в Україні позитивно сприйняли його відставку. Більш того, багато хто закликає Зеленського піти далі і створити уряд національної єдності, щоби зберегти довіру населення і розвіяти підозри в тому, що у схемі з викачування грошей з оборонного та енергетичного секторів брали участь й інші високопосадовці, поки солдати залишалися без належних запасів озброєнь».
«Роками Андрій Єрмак був надто впливовою людиною, щоб виявитися поваленим… Він знайшов спосіб призначати на ключові пости лояльних людей, які підпорядковувалися безпосередньо йому. Відставка Єрмака - це серйозний удар по політичній машині президента Зеленського», - наголошує The Economist. Натомість Politico констатує наступне: «Прозваний «зеленим кардиналом» за звичку носити військовий одяг, наслідуючи свого боса, Єрмак - колись маловідомий адвокат і продюсер другосортних фільмів - перетворився на могутню постать і багатьма сприймався як такий собі співпрезидент… Сумувати через відставку Єрмака особливо не будуть. Як в Україні, так і серед її західних партнерів багато хто незадоволений і розчарований тим, що він зумів монополізувати владу».
Окреслюючи ймовірні політичні наслідки відставки очільника ОП, політолог Володимир Фесенко наголошує: «З високою ймовірністю відхід Єрмака зменшить (хоча б частково) особистий вплив керівника Офісу президента України на систему влади. Справа в тому, що Єрмак часто використовував механізми ручного управління, зав’язані особисто на нього. Значною мірою це була персоніфікована система адміністрування. Крім того, він мав дуже тісні довірчі стосунки із президентом Зеленським. В будь-якому разі особистий вплив нового глави Офісу президента на систему державного управління буде помітно меншим, ніж у Єрмака. Втім, вплив президента Зеленського на уряд, силові структури та на місцеві державні адміністрації в основному збережеться. Складніше буде із впливом на Верховну Раду, де може припинити існування однопартійна парламентська більшість, яку представляла президентська партія. Однак кризові процеси в президентській фракції в парламенті почалися ще раніше. Відставка Єрмака їх лише посилить та прискорить».
На переконання експерта, відставка Єрмака загалом матиме парадоксальний ефект: «Вона послабить систему ручного адміністративного управління з боку Офісу президента, яку збудував Єрмак. Але ця відставка може відносно стабілізувати політичну ситуацію в країні, оскільки зніме надмірну політичну напругу, пов’язану з дуже негативним ставленням до Єрмака у багатьох українських політиків та значної частини громадянського суспільства. На відносини з європейськими та американськими партнерами відставка Єрмака вплине скоріше позитивно. Європейці давно просили президента Зеленського про відставку Єрмака. Нещодавній корупційний скандал лише посилив ці вимоги. Американцям (і за Байдена, і за Трампа) Єрмак також не дуже подобався, у тому числі і як переговорник. За даними з різних джерел, американцям нібито не подобався рівень його англійської мови, його негнучкість, його монопольний вплив на Зеленського і обмеження доступу до президента. Але зазначу , що американці не мали політичних претензій до Єрмака, зокрема й до його переговорної позиції. Їм не подобалися манера та особливості політичної поведінки Єрмака. Тому відставка Єрмака не завдасть шкоди нашим відносини з міжнародними партнерами, скоріше навпаки».
Принагідно зауважимо, що не далі як у суботу, 29 листопада, президент Зеленський провів цілу низку зустрічей з різними високопосадовцями, зокрема очільником ГУРу Будановим, міністром оборони Шмигалем, віце-прем’єром Федоровим та заступником глави ОП Палісою. Дані комунікації були сприйняті багатьма експертами як співбесіди з потенційними кандидатами на посаду керівника Офісу президента.
Автор: Тетяна Мішина
