Уже найближчими днями має відновитися робота федерального уряду США після найтривалішого в історії шатдауну. Про те, як і чому очільник Білого дому Дональд Трамп намагається перевести внутрішньо американські кризові стрілки в бік України – далі в матеріалі ForUA.
У вівторок, 11 листопада, стало відомо про те, що уряд Німеччини хоче збільшити підтримку України для захисту від російської агресії до понад 11,5 мільярдів євро наступного року. Бюджетний комітет тамтешнього Бундестагу збереться у прийдешній четвер на так звану фінальну сесію, щоб внести останні штрихи в проєкт бюджету на 2026-й, у якому й буде закладена підтримка Києва.
Тим часом рух у зворотному напрямку спостерігається з боку Сполучених Штатів. Зокрема, Дональд Трамп підкреслено-демонстративно хизується тим, що його держава більше не витрачає кошти на підтримку України. Під час нещодавнього спілкування з журналістами у Білому домі президент США повторив свою заяву про те, що він і його адміністрація припинили вісім воєн за дев’ять місяців, і запевнив, що «розбереться» зі збройною агресією РФ проти України. «Подивіться на шкоду, яку Росія і Україна заподіяли нам як країні. Ми витратили 350 млрд доларів, але ми більше не витрачаємо гроші. Тепер вони платять нам через НАТО», - заявив він.
В даному разі пан Трамп, ймовірно мав на увазі закупівлю американської зброї за програмою PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Завдяки цьому механізму країни-члени НАТО та партнери можуть фінансувати постачання американських озброєнь і технологій через добровільні внески. 17 вересня президент Зеленський заявив, що перші два пакети військової допомоги в межах програми PURL включають ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і HIMARS.
«У нас є зброя, але ми нею торгуємо, а не займаємося благодійністю, бо кошти потрібні і нам», - каже Дональд Трамп. З коштами у США наразі дійсно є певні проблеми. Інша річ, що американський лідер намагається повсякчас приплести до власних фінансових проблем, пов’язаних з найдовшим в історії Штатів шатдауном воюючу Україну.
Напередодні американські законодавці врешті-решт схвалили законопроєкт про фінансування уряду США до кінця січня 2026 року. При цьому, вельми показово, що можливість для закінчення шатдауну з’явилася лише тоді, коли республіканцям вдалося переконати групу демократів-центристів підтримати їх. У результаті в ході процедурного голосування «за» виступили 52 республіканця, 7 демократів та 1 незалежний сенатор. Таким чином, 15-те голосування за законопроєкт нарешті завершилося, на відміну від попередніх 14 спроб, успіхом. Тобто у пана Трампа є явні проблеми з законодавчою підтримкою і не лише.
Шатдаун, згідно з численними опитуваннями, суттєво вдарив по Республіканській партії і, як констатує видання Axios, Білий дім «довів ситуацію до ручки». «Масове скасування авіарейсів і заморожування програми надання талонів на їжу для мільйонів незаможних американців – лише вершина айсбергу. Але усі внутрішні «хвороби» Трамп намагається перевести у зовнішньополітичне русло, зокрема, повторюючи, що Вашингтон витратив раніше багато грошей на підтримку України. Це – відверті спекуляції, позаяк, підтримка Києва за часів Байдена у фінансовому сенсі для Америки є краплею в бюджетному морі», - акцентує видання, принагідно нагадуючи про те, що нинішній шатдаун загрожує США потенційним зниженням ВВП на $55 млрд.
Між тим фінансові виклики пана Трампа наразі тісно сусідять з політичними. З одного боку, закінчення шатдауну справді можна назвати тактичною перемогою республіканців, які правдами-неправдами здобули схвалення «чистого» бюджету, не поступившись за ключовими напрямками, однак з іншого, як наголошує Politico, «довибори до Конгресу у 2026 році є для президента тестом на політичне виживання. «З огляду на це, він (Дональд Трамп – Ред.) намагається активно розігрувати зовнішньополітичну карту, щоб мінімізувати електоральні удари від внутрішніх провалів», - резюмує видання.
Якщо говорити про геополітичну активність старого-нового господаря Овального кабінету, то слід зазначити, що останнім часом він дещо дистанціювався від процесу мирного врегулювання щодо російсько-української війни, але дійсно демонструє жваві рухи на зовнішній арені. Зокрема, днями Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідера перехідного періоду Сирії Ахмеда аш-Шараа. Цей візит став першим з того часу, як ця близькосхідна країна здобула незалежність від Франції в 1946 році. Після перемовин Трамп заявив журналістам: «Ми зробимо все, що зможемо, щоб Сирія досягла успіху, тому що це частина Близького Сходу. Тепер у нас мир на Близькому Сході, а він (Ахмед аш-Шараа – Ред.) дуже сильний лідер і твердий хлопець. Він мені подобається».
Окремим жестом США стало рішення про чергове продовження для Сирії звільнення від санкцій, введених на базі закону Цезаря (Акту про захист цивільного населення Сирії), який блокував будь-яку взаємодію з колишньою владою країни.
Антисанкційне вікно буде залишатися відчиненим протягом 180 днів. Як йдеться у повідомленні Держдепартаменту США, послаблення необхідне, щоб «підтримати зусилля Сирії щодо відновлення економіки, зв’язків із закордонними партнерами та зміцнення процвітання миру». Втім, повне зняття санкцій тепер цілком залежить від Конгресу США, де єдністю і не пахне. Одна група законодавців наполягає на припиненні санкцій без будь-яких умов, а інша група впливу виступає за те, щоб тотальна санкційна амністія супроводжувалася жорсткими умовами, на відповідність яким Арабську Республіку кожні півроку перевіряла б влада США.
Одним словом, усі демонстративно-показові геополітичні акції пана Трампа можуть слугувати лише картинкою, в той час коли всередині Штатів на усіх владних рівнях відбувається карикатурний хаос, до якого офіційний Київ має приблизно таке ж саме відношення, як пес Патрон до перемоги на нещодавніх виборах мера Нью-Йорка ворога чинного президента США в особі Зохрана Мамдані.
Автор: Тетяна Мішина
