Аналітика

Фінанси від Альянсу: що показало для України засідання міністрів оборони НАТО

Фінанси від Альянсу: що показало для України засідання міністрів оборони НАТО

Міністри оборони країн-членів ЄС та НАТО провели у середу, 15 жовтня три зустрічі у Брюсселі, обговоривши питання мілітаризації Європи та військової допомоги Україні шляхом збільшення фінансування американських збройних постачань Києву. Деталі – далі в матеріалі ForUA.

Впродовж цілого дня 15 жовтня у столиці Бельгії тривали так чи інакше важливі для нашої з вами країни засідання. Зокрема, о 08:00 за Києвом відбулася зустріч міністрів оборони НАТО, на 11:30 міністри зібралися на неформальне засідання Ради Україна-НАТО, а на 14:00 – на засідання Контактної групи з оборони України – це формат «Рамштайн». Зрештою, ці три зустрічі вилилися в одну багатогодинну дискусію з питань військової допомоги Україні та зміцнення оборонного потенціалу Альянсу у його протистоянні з країною-агресоркою Росією. Завершила переговорний день робоча вечеря у штаб-квартирі Ради ЄС під головуванням верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас, яка днями побувала з візитом в українській столиці.

Безумовно, особливий інтерес до переговорів у Брюсселі викликало їхнє проведення напередодні запланованої на 17 жовтня у Вашингтоні зустрічі президента Трампа з Володимиром Зеленським, який не приховує, що летить у США, передусім, щоб просити ракети Tomahawk та збільшення постачання Києву американської зброї.

До речі, 15 жовтня українська делегація (прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, керівник ОА Андрій Єрмак, секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та посол України у США Ольга Стефанішина) у США зустрілася з виробником ракет Tomahawk – представниками компанії Raytheon, а також з представниками американської оборонної компанії Lockheed Martin (F-16, тощо). Як зазначила згодом Стефанішина, за допомогою ракет Tomahawk Україна може знищити російські засоби ураження ще на етапі підготовки агресора до атаки на українські міста. «Здатність знищити потенціал агресора на його території запобігає і зменшує мотивацію агресора атакувати Україну на всій її території, накриваючи наші міста ракетами і вбиваючи наших цивільних громадян», - сказала посол. Крім того, за її словами, просто розуміння того, що Україна має такий потенціал, як Tomahawk, «є дуже серйозним фактором стримування». Водночас міністр закордонних справ Росії Лавров заявив, що передача Україні американських крилатих ракет Tomahawk завдасть «колосальної шкоди» російсько-американським відносинам. Росдипломат дав зрозуміти, що скептично оцінює заяви президента США Дональда Трампа щодо надання Україні Tomahawk, оскільки той визнає, що не хоче ескалації: «А це буде ескалація, причому дуже серйозна  і Україна тут вже буде ні до чого».

Повернімося, втім, до НАТО-засідань. Враховуючи, що схема поставок Tomahawk передбачає фінансування їх закупівель європейськими союзниками від переговорів у Брюсселі передусім чекали конкретизації найгарячішої теми останніх днів. Ще більше запалив пристрасті посол США в НАТО Метью Вітакер, який напередодні повідомив про те, що учасники зустрічі зроблять якусь важливу заяву про нові постачання озброєнь Україні. Проте вже вранці в середу генсек НАТО Марк Рютте, прибувши на міністерську зустріч НАТО, насамперед уточнив, що постачання Tomahawk до Києва не обговорюватимуться ні на цій зустрічі, ні на засіданні контактної групи по Україні у форматі «Рамштайн», оскільки рішення залежить виключно від США. «Це не те питання, яке обговорюватиметься сьогодні, оскільки це двостороннє питання. Одна країна має вирішити, чи постачатиме їх Україні», - пояснив генсек НАТО. Пізніше на підсумковій пресконференції пан Рютте підтвердив, що про Tomahawk для України в Брюсселі не йшлося.

Між тим виключення кейсу Tomahawk з офіційного порядку денного зустрічей і переговорів в рамках НАТО зовсім не означало, що їхні учасники воліли вибрати роль стороннього спостерігача, готового прийняти будь-яке рішення очільника Білого дому. Домінуючі наразі в Альянсі настрої з цього приводу озвучив голова Міноборони Нідерландів Рубен Брекелманс, який висловився за українські удари вглиб Росії. «Жодних обмежень за дальністю в кілометрах немає, також немає обмежень на кшталт ракет. Рішення за США. Якщо Сполучені Штати поставлять ракети Tomahawk, ми це однозначно підтримаємо»,- заявив він. Водночас за словами представника керівництва Альянсу, що спілкувався з журналістами на умовах анонімності на брифінгу у Брюсселі, ці ракети посилять Україну, і, «безумовно, матимуть вплив, доповнивши далекобійні потужності України».

Однією з ключових тем у Брюсселі стало питання про фінансування закупівель зброї для України, обсяги якого в другому півріччі поточного року помітно зменшилися. Зокрема, за оцінкою Кільського інституту світової економіки в (Kiel Institute for the World Economy), у 2022–2024 роках середньомісячна підтримка України сягала близько €3,5 млрд, а в першому півріччі поточного року впритул наблизилася до €4 млрд, але з липня скоротилася до близько €2,2 млрд на місяць, що означає падіння на 43%. Крім того, почала помітно пробуксовувати і запущена у серпні нова програма НАТО із закупівель американської зброї Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яка передбачає швидкі постачання озброєння через добровільні внески країн-членів Альянсу. На початку вересня генсек Марк Рютте заявив, що країни НАТО закупили у США летальну та оборонну зброю для України на $2 млрд у рамках ініціативи PURL, проте після цього нових внесків на реалізацію програми PURL не було.

Очевидно, що скорочення обсягів фінансування України було спричинене сукупністю факторів, головними з яких стали європейські економічні проблеми, а також обмеженість виробничих потужностей американського та європейського ВПК. В цій ситуації під час учорашніх перемовин в Брюсселі їхні учасники спробували домовитися про те, щоб віднайти нові джерела фінансування військових поставок Києву.

Пріоритетним завданням назвав реалізацію програми PURL голова військового відомства США Піт Гегсет, який взяв участь у міністерській зустрічі НАТО. «У рамках ініціативи PURL європейські країни купують американську зброю та передають її НАТО для боротьби на боці України, щоб принести мир у цей конфлікт. Мир приходить, коли в тебе є реальні та потужні можливості, які шанують супротивники. І я вважаю, що саме цим зараз займається НАТО. Я вважаю, що в цьому полягає ініціатива PURL. Тому сьогодні ми очікуємо, що більше країн зроблять ще більший внесок - купуватимуть ще більше, щоб забезпечити Україну всім необхідним», - підкреслив Гегсет, додавши, що за президентства Дональда Трампа активно застосовується принцип «мир завдяки силі».

Зі свого боку, генсек Рютте, відповідаючи на запитання журналістів після завершення міністерської зустрічі у Брюсселі, повідомив, що дедалі більше країн-членів НАТО готові взяти участь у програмі фінансування закупівель американської зброї. «Ми розпочинали фінансування перших пакетів PURL із шістьма союзниками, але сьогодні ми почули від союзників, одного за іншим, про нові вклади. Наразі більше половини союзників по НАТО погодилися забезпечити цей необхідний потік зброї на Україну», - деталізував генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу.

До речі, як повідомляє американське видання The Hill, в рамках НАТО-комунікацій 15 жовтня вищезгаданий міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Сполучені Штати почнуть вживати заходів щодо Росії, якщо найближчим часом не відбудеться ніяких кроків для припинення війни. «У разі, якщо не буде шляху до миру у короткостроковій перспективі, тоді США, поруч з нашими союзниками, зроблять необхідні кроки, щоб Росія отримала наслідки за свою триваючу агресію. Якщо нам потрібно буде зробити цей крок, то Міністерство війни США готове зіграти свою роль у той спосіб, як це можуть зробити лише США», - цитує Гегсета видання. Він також зазначив, що найкращим засобом стримування російської агресії є «смертоносний, спроможний НАТО з лідерською роллю Європи», та додав, що армія України повинна бути здатною й надалі тримати оборону «і таким чином продовжувати стримувати російську агресію уздовж кордону НАТО».

До речі, про НАТО і РФ. Другий блок питань, які обговорювалися  напередодні у Брюсселі, виходив за рамки підтримки України і стосувався так званого порядку денного оборонної готовності, покликаного підготувати західних союзників до довгострокового протистояння з путінською Росією. «Війна НАТО з Росією буде зовсім не такою, як в Україні. Я зараз не говоритиму про деталі, щоб не підказувати росіянам»,- заявив напередодні зустрічі Марк Рютте. У зв’язку з цим головними завданнями під час зустрічі у Брюсселі було названо якнайшвидше усунення дефіциту військового потенціалу та розвиток загальноєвропейських флагманських проєктів ВПК. Як очікується, «дорожню карту» з оборонної готовності буде представлено 23-24 жовтня. Втім, вже відомо, що «дорожня карта» мілітаризації Європи має зосередити основну увагу на протиповітряній та протиракетній обороні, артилерії, безпілотниках та системах боротьби з ними, військової мобільності, кіберстійкості, тощо.

Попри рішучо-войовничу риторику, що переважала на серії зустрічей у Брюсселі 15 жовтня, генсек Рютте закликав союзників відкинути ідею збивати російські літаки. «Дехто говорить про те, що якщо російський літак навмисно чи ні входить у повітряний простір НАТО, то в будь-якому разі ми маємо його збити. І я не згоден. Ми повинні абсолютно переконатися, чи є він реальною загрозою. І якщо він не становить реальної загрози, наше завдання полягає в тому, щоб вивести його за межі нашого повітряного простору», - акцентував він.

При цьому у НАТО вже публічно визнають, що Україна повинна мати свою вагому роль у спільній безпеці Альянсу. Зокрема, міністри оборони Великобританії та Німеччини на пресконференції у штаб-квартирі Альянсу визнали, що наразі Київ є «контриб’ютором» безпеки і повинен мати місце у НАТО. «Нещодавні зміни із вторгненням російських дронів  до європейського неба, коли Україна запропонувала свою допомогу, продемонстрували багатьом, що Україна не лише б’ється за своє майбутнє. Бо унікальний бойовий досвід України вже є і у майбутньому буде внеском України у загальноєвропейську безпеку», - пояснив британський міністр оборони Джон Гілі. «Я можу лише погодитися з цим», - підтримав колегу німецький міністр оборони Боріс Пісторіус.

Принагідно зауважимо, що офіційний Лондон традиційно підтримував вступ України до НАТО, в той час як Берлін досить тривалий час був скептиком з цього питання. Власне, через позицію Німеччини та Франції нашій з вами державі на саміті НАТО у 2008 році у Бухаресті не надали План дій (ПДЧ) щодо членства в Альянсі. При цьому ідею надання Києву ПДЧ тоді максимально проштовхували Сполучені Штати, які сьогодні вустами президента Трампа, навпаки, кажуть, що Україні місця в Альянсі не має. Але, як то кажуть, все тече, все міняється і не виключено, що до моменту завершення повномасштабної війни (а до цього часу, очевидно, що питання членства всерйоз не розглядатиметься) сам блок стелитиме перед Києвом червону доріжку-запрошення. Цілком можливе і створення європейського аналогу НАТО, де досвідчений у військових питаннях Київ неодмінно гратиме одну з провідних ролей, якщо не першу скрипку взагалі.

Автор: Тетяна Мішина

Теги: