Заняття творчими хобі, такими як танець танго чи гра на гітарі, можуть уповільнювати старіння мозку, пише видання Nature.
У дослідженні за участю танцюристів, музикантів, художників та гравців у відеоігри використовували “годинники мозку” – моделі, що порівнюють хронологічний вік людини з віком мозку, щоб визначити, чи допомагають творчі активності зберігати нейрологічну молодість.
Виявилось, що у ділянках мозку, найбільш схильних до старіння, творчі заняття підвищують зв’язки з іншими областями мозку. Навіть навчання новій творчій навичці з нуля надавало “антистаріючий” ефект на мозок.
Раніше дослідження показували, що творчі заняття допомагають зберігати молодість мозку та підтримують емоційний стан, однак механізми цього впливу залишалися погано вивченими. За словами співавтора дослідження, нейронауковця Агустіна Ібаньєса таких механістичних доказів було мало.
Щоб заповнити цю прогалину, дослідники створили годинники мозку на основі нейровізуалізації 1 240 учасників з 10 країн. Моделі використовували показник функціональної зв’язності, який демонструє, як області мозку працюють разом, щоб оцінити “вік мозку”
Далі ці моделі застосували до 232 учасників – танцюристів танго, музикантів, художників та гравців у відеоігри різного віку та рівня досвіду. Дослідники розрахували “розрив мозку” – різницю між передбачуваним віком мозку та фактичним віком учасника.
Згідно з результатами, всі чотири види творчої діяльності сповільнювали старіння мозку. Чим більший досвід та навички учасників, тим повільніше старів їхній мозок. Найсильніший ефект спостерігався у досвідчених танцюристів танго: їхній мозок був у середньому на сім років молодший, ніж їхній хронологічний вік. Такий ефект дослідники пояснюють складністю танцю: необхідністю виконувати комплексні рухові послідовності, координувати дії та планувати рухи.
Окрім цього, дослідники створили карту мозку, щоб перевірити, чи захищає творчість ділянки, найбільш вразливі до старіння. З’ясувалося, що найбільший вплив творчість мала на фронтопарієтальну область, що відповідає за робочу пам’ять і прийняття рішень. У досвідчених учасників були сильніші зв’язки у зонах, пов’язаних із контролем руху, координацією та ритмом.
Автор: Сергій Ваха
