
Німеччина навчала російських військових сучасним тактикам ведення війни перед вторгненням РФ в Україну в 2014-му році, пише Spiegel.
Своєю чергою, німецький оборонний концерн Rheimetall мав поставити для російських військових навчальних центрів сучасне обладнання. Загальна сума угоди оцінювалась в €1 млрд.
Після війни в Грузії, в ході якої російська армія показала свою низьку боєготовність, Путін вирішив модернізувати її, обравши як партнера Німеччину.
В 2011-му між двома країнами було досягнуто домовленостей, згідно до яких Німеччина мала допомогти розгорнути низку сучасних навчальних НЦ по типу німецького центру в Альтмарку. Цю пропозицію уряд Меркель сприйняв позитивно.
Стартувала співпраця зі спільної роботи зі створення центру бойової підготовки для Муліно на Надволжі, що є однією з найбільших баз російської армії. Загалом же Москва хотіла до 2020 року збудувати за допомогою німців вісім центрів бойової підготовки – по одному для кожного з військових округів.
Також планувалась співпраця Rheinmetall у ремонті та модернізації російської військової техніки.
Врешті-решт, угода була зірвана вторгненням росіян у Крим в 2014-му році. Отож, жодні спільні військові навчання та плани не було втілено, а всі ліцензії були анульовані. Полігон у Муліно, як зазначило видання, росіяни добудовували вже самостійно.
На саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року Україна закликала альянс почати приготування її до членства в організації, але Меркель, а також тодішній французький президент Ніколя Саркозі не погодилися.
У квітні 2022 року Зеленський, нагадуючи про Бухарестський саміт, сказав: “Тоді був шанс забрати Україну з "сірої зони" на сході Європи, з "сірої зони між НАТО і Росією. Із сірої зони, про яку у Москві думають, що їм тут усе дозволено. Навіть найстрашніші воєнні злочини”.
Анґела Маркель визнала, що вона була серед керівників країн, які висловлювалися проти початку процесу вступу України в Альянс.
Автор: Богдан Моримух“Я вважала, що це було ілюзією припускати, що статус учасників Плану дій щодо членства (ПДЧ) надав би Україні та Грузії захист від агресії Путіна, що той статус був би настільки стримуючим чинником, що Путін погодився б з таким розвитком подій і нічого не зробив би”, - йдеться в одній з поширених цитат з її мемуарів.