Ігор Корж - громадський діяч, засновник ГО «Європейський шлях України» спеціально для ForUA.
Минув уже майже тиждень після виходу надрезонансного інтерв’ю Алли Пугачової, яке вона дала Єкатерині Гордєєвій.
Проаналізувавши саме інтерв’ю, реакцію на нього як у нашому, так і в російському суспільстві та медіапросторі, хочу поділитися своїм баченням.
Ми почули заяви деяких українських патріотичних лідерів думок, мовляв: нам це не цікаво, неважливо, це просто пережиток совка і ностальгія за ним, коротше — нас не стосується. І взагалі, вона ж не сказала: «путін — х*йло і Слава Україні!».
На мою думку, така позиція є спрощеною і, м’яко кажучи, недалекоглядною.
Нас це стосується, ще й як. Треба дивитися трохи глибше й читати між рядками.
Звісно, всі меседжі Алли Борисівни спрямовані передусім на російську аудиторію. На людей, які живуть як у середині мордору, так і за його межами.
І я недаремно кажу «людей», адже Пугачова звертається саме до тих, хто зберіг у собі людські якості й до кого ще можна достукатися, «м’яко перевербувати».
Ті, хто повністю зомбований путінською пропагандою, упивається війною та псевдовеличчю «расєї», яка «показала всім кузькіну мать», Пугачовій не цікаві — вони безнадійні.
А от ті, хто замислюється, сумнівається, тихцем обговорює реальний стан речей на кухні, як колись за Сталіна, Хрущова чи Брежнєва, — саме на них спрямована ця ІПСО.
Так-так, саме інформаційно-психологічна спецоперація.
Її аудиторія — думаючі, освічені й переважно мешканці великих міст.
Мета цієї операції — посіяти в цьому сегменті суспільства розуміння, що «все не так однозначно», тільки з іншого боку. Посилити сумніви в правильності курсу російської влади, допомогти людям замислитися над тим, у чому вони, можливо, самі собі боялися зізнатися. І щоб досягти цього ментального зсуву, діяти треба обережно.
Гасло «путін — х*йло» вони одразу не сприймуть — воно викличе відторгнення. Тому Пугачова протягом усього інтерв’ю, між розповідями про особисте життя, чоловіків, молодість, творчість — загалом про все те, що цікавить її аудиторію, — вставляє політичні меседжі. Вони дискредитують путіна, медведєва, нинішню російську владу загалом, її закони й підходи, а головне — засуджують війну.
Вона з теплотою згадує першого президента незалежної Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва, до речі, великого друга України. Саме слова про Дудаєва, якого російська влада вважає терористом, викликали найбільшу істерику у пропагандистів і войовничих ура-патріотів.
Я не буду переповідати все інтерв’ю — думаю, багато хто його бачив.
Так, воно не змусить людей вийти на вулиці з плакатами «Ні війні», але в тому, що воно підштовхне певну критичну масу до інакодумства — я не сумніваюся.
І ще: у кожної ІПСО є автори та чіткі завдання.
У цьому випадку я припускаю, що це прояв тиску російських еліт на путіна та його оточення, аби зупинити війну. Інтерв’ю з’явилося саме тоді, коли весь світ дедалі активніше говорить про її завершення. Опитування показують, що 59% росіян хочуть якнайшвидшого припинення війни шляхом перемовин, а не «перемоги». І саме в цей момент виходить інтерв’ю Пугачової.
Вона — легендарна постать, яку слухають і поважають у багатьох країнах колишнього СРСР, а в Росії — особливо. Попри пропаганду, ніби її «ніхто не слухає», це неправда: її авторитет величезний. І слова Пугачової відкривають простір для нових розмов про закінчення війни та економічні проблеми, які в Росії лише поглиблюються.
Це своєрідний сигнал еліт суспільству: війну давно треба зупиняти. Її слова про те, що вона дочекається завершення війни, підривають позицію путіна, адже якщо він готовий знищувати економіку, то людям стає дедалі гірше жити. А паралельно через інтерв’ю в інформаційний простір запускається зерно сумніву.
Пугачова сказала те, на що не наважується ніхто. І саме вона має право на такі слова завдяки своєму величезному авторитету. Це інтерв’ю виглядає як дуже сильний політичний та інформаційний крок усередині самої Росії.
Історично путін завжди відступав, коли бачив, що суспільство не підтримує його дії. Він не є сміливим політиком, і це підтверджувалося вже не раз.
Тому це інтерв’ю — показовий знак того, що навіть усередині Кремля є еліти, які прагнуть завершення війни й намагаються вплинути на путіна.
Іншу Точку зору автора читайте тут.
