Ілля Ріпин (відомий як Рєпін) — український живописець світового рівня, автор полотен «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний та його син Іван», «Козак Мамай», «Не чекали» та багатьох інших. Народився 1844 року в Чугуєві на Харківщині, навчався в Петербурзькій академії мистецтв, багато працював у Петербурзі та за кордоном. Після революційних потрясінь, у 1900-х роках, він оселився у Фінляндії — у селищі Куоккала (нині Ріпино), де побудував віллу «Пенати». Саме там художник прожив останні десятиліття життя.
Життя у Фінляндії та відмова більшовикам
Коли Фінляндія здобула незалежність у 1917 році, Ріпин залишився на її території. Для радянської влади це стало серйозним репутаційним ударом: один із найвідоміших художників Російської імперії категорично відмовився жити в більшовицькій державі.
Попри обіцянки «пенсії, квартири і машини», Ріпин відповів радянському посланцю:
«Я не настільки бідний, щоб приймати ваші гроші. Ви абсолютно спустошили велику Росію, де мільйони голодують і ледь животіють».
Він різко висловився і щодо перейменування Санкт-Петербурга на Ленінград:
«За яким правом група авантюристів вирішила, що може назвати місто на честь підпільного фанатика, хворого ідіота Леніна?»
Поліція Фінляндії навіть підозрювала радянських агентів у спробі отруїти художника — після «подарунка» російських яблук Ріпин із сім’єю отруївся.
Тиск на родину
Оскільки самого митця переманити не вдалося, більшовики почали тиснути на його рідних. Син Юрій залишився у Фінляндії, але онук Дмитро (Дій) у 1935 році все ж виїхав до СРСР. Уже через кілька місяців його розстріляли «за намір здійснити теракти проти керівників держави».
Останні роки художника
Ілля Ріпин прожив до 86 років у «Пенатах». За заповітом його мали поховати у рідному Чугуєві, але через більшовицьку владу в Україні дружина вирішила залишити його тіло у Фінляндії. На могилі, як бажав художник, висадили дерево.
Чому «Ріпин», а не «Рєпін»
Прізвище походить від українського слова «ріпа». У метричних книгах та офіційних документах ХІХ століття воно зафіксоване саме як Ріпин. У російській імперській та радянській традиції воно було перекручено на «Рєпін», що й закріпилося у масовій свідомості. Сьогодні українські дослідники наполягають на відновленні автентичної форми — Ілля Ріпин.
Українські таланти, привласнені Росією
Історія Іллі Ріпина — ще одне підтвердження того, як Росія століттями привласнювала собі українських митців і їхні здобутки. Так сталося і з Казимиром Малевичем — уродженцем Києва, творцем «Чорного квадрата», якого десятиліттями називали «російським авангардистом». Подібна доля спіткала й Миколу Гоголя, архітектора Владислава Городецького, композитора Дмитра Бортнянського та багатьох інших.
Нині Україна змушена відновлювати справедливість і відкривати світові очі: ці імена, ці шедеври — не «російські», а українські. Це процес повернення культурної спадщини, без якого неможливо вибудувати власну історичну ідентичність.
