Коментар міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про можливих гарантів безпеки для України фактично зірвав переговори між Москвою та США. Кремль тепер може спробувати переконати Білий дім відмовитися від ідеї гарантій для України й понизити рівень потенційної зустрічі Володимира Путіна з Володимиром Зеленським до переговорів між представниками нижчого рангу. Такий крок дозволив би Москві уникнути нових санкцій США, повідомляє Bloomberg із посиланням на європейського чиновника, обізнаного з перебігом дискусій.
Ініціатива Вашингтона щодо створення безпекових гарантій для України, покликаних завершити війну, зіштовхнулася з труднощами майже одразу. Після заяви Білого дому про нібито готовність Путіна обговорювати «гарантії у стилі статті 5 НАТО» для Києва, американські, європейські та українські посадовці почали розробляти післявоєнний план захисту України. Втім, Кремль публічно так і не підтвердив, що російський лідер робив подібні заяви під час саміту з Дональдом Трампом на Алясці.
Лавров, зі свого боку, наголосив, що Росія повинна мати право голосу у будь-якій системі гарантій, залучивши до процесу також Китай. Президент України Володимир Зеленський одразу відкинув цю ідею, заявивши, що участь Пекіна як гаранта миру неприйнятна. Наступного дня Лавров повторив свою позицію, пославшись на проєкт угоди часів переговорів у Стамбулі 2022 року, який передбачав участь усіх постійних членів Радбезу ООН.
«Росія підтримує гарантії, засновані на принципах колективної та неподільної безпеки. Усе інше, одностороннє — абсолютно безнадійне починання», — заявив міністр.
Європейські дипломати розглядають виступ Лаврова як спробу навмисно загальмувати процес і сумніваються, що Путін справді готовий до угоди. Сам Лавров також знизив очікування від можливого саміту, заявивши, що Путін готовий зустрітися із Зеленським лише після того, як усі ключові питання будуть «ретельно опрацьовані».
Попри дипломатичні зусилля, Росія продовжила військову ескалацію: напередодні Україна зазнала 614 ракетних і дронових атак, у тому числі по містах поблизу кордонів із Польщею та Угорщиною.
Позиція Москви залишається незмінною: Україна має відмовитися від вступу до НАТО, закріпити нейтральний статус та відхилити розміщення сил Альянсу на своїй території.
Це породжує запитання, чи дійсно Путін на зустрічі з Трампом робив будь-які поступки, як стверджують у США, чи, можливо, американська делегація лише неправильно витлумачила його «відкритість» до ідеї безпекових гарантій.
Прессекретар спеціального посланника США Стіва Віткоффа, який першим повідомив про нібито згоду Москви, відмовився від коментарів. Представник Білого дому тим часом наголосив, що Трамп і його команда продовжують контакти з українськими та російськими посадовцями, але обговорення деталей у публічному просторі «не відповідає національним інтересам США».
«Те, що Лавров зараз називає домовленістю Росії, аж ніяк не можна подавати як серйозну поступку Москви», — зауважив історик Холодної війни Сергій Радченко з Університету Джонса Гопкінса.
Інший західний посадовець підсумував: важливіше не те, що було сказано в Алясці, а як саме цю зустріч сприйняв Дональд Трамп. За його словами, Москва могла припуститися стратегічної помилки, дозволивши американському президенту повірити, що гарантії безпеки для України — цілком можливі.
Як повідомляло раніше ForUa, президент США Дональд Трамп очікує, що зможе оцінити можливість досягнення миру в Україні "протягом двох тижнів".
