У рамках програми "Захист України" навчальні заклади масово закуповують макети стрілецької зброї (ММГ), а от експерти звертають увагу на суттєве зростання їхньої вартості та можливі корупційні ризики, пише "Дзеркало тижня".
За словами учасників ринку, перед запуском програми не було перевірено наявність необхідної кількості макетів. У результаті постачальникам довелося шукати їх у стислі терміни, що спричинило дефіцит і значне підвищення цін.
Макети виготовляють зі списаної зброї, яка проходить процедуру деактивації. Попри це, їхня ціна на державних тендерах зросла до 100–115 тис. грн за одиницю, а подекуди — понад 2000 доларів. Для порівняння, у 2020 році вартість одного ММГ АК-74 на тендері становила 17 тис. грн, а поза конкурсами — близько 10 тис. грн.
Приклади закупівель свідчать про масштабні витрати: зокрема, Івано-Франківська ОДА у травні придбала 150 макетів на суму 11,5 млн грн. Експерти вказують, що за ці кошти можна було б придбати кілька сотень дронів FPV, які мають практичне застосування на полі бою.
Критики програми також звертають увагу, що макети не придатні для практичної стрілецької підготовки, а сам перелік обладнання у військово-патріотичних класах часто включає застарілі або малоефективні засоби. Це, на їхню думку, знижує реальну цінність навчання та перетворює його на формальність.
«Проблема в тому, що нагорі пішли зовсім не тим шляхом. Замість того, щоб домовитися із стрілецькими клубами чи стрільбищами й організувати дітям повноцінну практику, вирішили закуповувати макети. Це породило цілу бюрократичну й корупційну конструкцію.
Мільйони гривень витрачені, а учням досі нічого не дали в руки — ні знань, ні зброї. За 78 тисяч гривень можна провести для цілого класу сесію повноцінних стрільб — з 50 набоями на кожного, інструкторами, технікою безпеки. Але чиновники обрали придбання мертвого макета, який нічого не навчить. Ми фінансуємо не підготовку, а її імітацію, і платимо за це зі своїх податків», — вважає Учайкін.
Таким чином, нинішня система закупівель у межах програми "Захист України" поєднує бюрократичні складнощі, завищені ціни та відсутність ефективності з точки зору сучасних військових потреб.
«Ціна могла бути орієнтовно 10 тисяч гривень. Але навіть це багато, якщо врахувати, що процедура деактивації обходиться у 1,5–2 тисячі гривень станом на сьогодні. У довоєнний період вона теж була дешевшою. Навчальні макети виготовляються не з нових зразків, а зі списаних, які, по суті, для держави нічого не коштують. Навпаки, ще потрібно знайти гроші на утилізацію. Сьогодні ж виникла абсолютно казкова ситуація, коли непотріб не утилізується, а ажіотажно розпродується за якісь неймовірні суми», — зазначає Андрій Вентов.
Автор: Богдан Моримух
