Уже у четвер, 31 липня, Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт, покликаний повернути НАБУ та САП незалежність. Чи вистачить для цього голосів, з огляду на неоднозначність сприйняття даної ініціативи серед парламентарів – далі в матеріалі ForUА.
Достатньо суттєва кількість представників пропрезидентської фракції «Слуга народу» наразі на кулуарному рівні висловлює небажання підтримати новий законопроєкт президента Зеленського, спрямований на відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП ), пише із посиланням одразу на трьох близьких до Банкової співрозмовників, Financial Times. За інформацією джерел видання, наразі близько 70-ти «слуг» не готові підтримати законодавчу ініціативу глави держави. Ключова причина – острах того, що антикорупційні органи, отримавши назад повноваження, можуть почати цілеспрямоване переслідування самих власників депутатських мандатів – особливо тих, хто був дотичний до ухвалення попереднього, скандального закону, що обмежив незалежність НАБУ і САП. «Люди реально дуже бояться бути несправедливо переслідуваними внаслідок помсти», - цитує FT неназваного нардепа зі «Слуги народу».
«Очевидна криза всередині монобільшості розгортається на тлі тиску з боку західних партнерів України, а також активного спротиву суспільства. Зрештою ця гучна історія може мати серйозні наслідки зі знаком мінус, як для «Слуги народу», так і для міжнародної репутації України у сфері боротьби з корупцією», - підсумовує FT.
Зазначимо, що новий законопроєкт президента щодо діяльності НАБУ/САП, за словами спікера ВР Руслана Стефанчука депутатський корпус розглядатиме у четвер, 31 липня. І, як запевнила на тлі західної медіа хвилі речниця «Слуги народу» Юлія Палійчук, пропрезидентська фракція підтримає нову ініціативу президента щодо НАБУ та САП.
Між тим міжнародні донори України продовжують погрожувати Києву припиненням фінансування, якщо він не відновить незалежність НАБУ та САП. У вівторок, 29 липня, стало відомо спочатку про готовність МВФ достроково закрити програму допомоги Україні, а пізніше – про повне зупинення фінансування з боку Євросоюзу (ЄС).
Інформацію про повне зупинення фінансування України ЄС оприлюднила «Економічна правда». Видання посилається одразу на чотири джерела в уряді, МЗС та парламенті, згідно з якими представники Євросоюзу дипломатичними каналами довели до відома уряду Юлії Свириденко інформацію про припинення всієї фінансової допомоги до відновлення незалежності НАБУ та САП. «Всі все поставили на паузу до виправлення ситуації», - цитує ЕП одного зі співрозмовників.
Як наголошується, зокрема йдеться про виплати в рамках програм Ukraine Facility та ERA Loans, загальна сума яких у 2025 році мала скласти близько €30 млрд, що, до речі, практично закрило б дефіцит вітчизняного бюджету. Як відомо, з початку року Київ уже отримав €3,7 млрд із €12,5 млрд по лінії Ukraine Facility та ще €8 млрд із €17,2 млрд за програмою ERA Loans за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Раніше газета The New York Times повідомляла, що Єврокомісія повідомила українську владу, що призупинить виплату в розмірі €1,5 млрд у рамках механізму Ukraine Facility через недотримання низки критеріїв отримання фінансування. Але це рішення безпосередньо не було пов’язане з позбавленням незалежного статусу НАБУ та САП: створений у 2023 році механізм працює за принципом «гроші в обмін на реформи», і в 2025 році Київ не зміг дотриматись низки вимог.
Зокрема, головною причиною скорочення траншу з €4,5 млрд до €3 млрд стало зволікання президента Володимира Зеленського з підписанням закону про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Зберігаються проблеми і з виконанням інших вимог, що, зрештою, може коштувати країні ще €2–3 млрд, акцентує «Економічна правда».
Ще одним болючим для України рішенням може стати дострокове згортання програми Міжнародного валютного фонду (МВФ), за якою Київ має отримати $4,8 млрд. За даними Politico, поточна програма може бути завершена, а їй на зміну прийде інша – з меншим фінансуванням та чіткішими критеріями отримання траншів. І в цьому випадку головною умовою є збереження незалежності НАБУ та САП.
Крім того, серед критеріїв позначено реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ), яка включатиме призначення глави відомства (вже понад місяць буксує процес призначення голови одного з відділів розслідувань НАБУ Олександра Цивінського на цю посаду), а також реформи митної служби та держпідприємств.
Таким чином, українська влада завдяки своїм, м’яко кажучи, непродуманим діям отримала натомість велетенсько-строкатий «букет» різнопланових викликів та ризиків.
Принагідно нагадаємо, що 22 липня Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким НАБУ та САП переходять у підпорядкування генпрокурору, який матиме можливість вилучати справи проти корупціонерів та передавати їх іншим розслідувачам та прокурорам. Такий крок спричинив перші масові протести в країні після початку повномасштабного вторгнення РФ і спровокував критику дій Зеленського з боку Заходу. В результаті 25 липня нинішній господар Банкової погодився відіграти своє рішення: він подав до Ради новий законопроєкт, який відновлює повноваження НАБУ і САП.
У вівторок, 29 липня, антикорупційний комітет Верховної Ради одноголосно схвалив цю законодавчу ініціативу. У НАБУ заявили, що не мають претензій до законопроєкту.
Окрім вкрай негативного іміджевого удару по Україні та ризиків не отримання безперебійної фінансової допомоги з боку союзників, експерти особливу увагу звертають на внутрішньополітичну погоду.
«Це не просто молодіжний протест за незалежність антикорупційної системи. Це політична криза, з якої можуть бути різні способи та напрямки виходу, але немає доброго для нинішньої влади. Або президент усвідомить критичну необхідність щось змінювати у своєму оточенні, або його (і потенційно нас) чекає катастрофа. На мою думку, вихід і для нього, і для країни лежить у відновленні дії Конституції України. Тут багато аспектів де вона була викривлена з 2019 року. Ключова передумова нормалізації – в поверненні до системи парламентсько-президентської республіки, обранні відповідального голови Верховної Ради та уряду національної довіри. І, відповідно, повернення до ЗСУ генералів, звільнених через нелояльність Банковій. Бо інакше ми війну не виграємо і ворога не здолаємо», - зазначає політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України Володимир Горбач.
«Говорячи політологічною мовою, нам потрібен новий «пакт еліт», який може стати новим суспільним договором. Спочатку виживання країни, все інше – потім. І це критично залежить від поведінки нинішнього президента», - резюмує аналітик. Зазначимо, що така точка зору є досить поширеною в експертному середовищі, втім критики цієї ідеї ключовим ризиком її реалізації називають неодмінні внутрішньополітичні чвари, які критично послаблять Україну у її війні з путінською Росією.
Автор: Тетяна Мішина
