Зміна прем’єр-міністра з Дениса Шмигаля на Юлію Свириденко стала гучною подією в політичному житті України. Вона також породила сотні мемів у мережі. Здебільшого, в дусі того, що прем'єркою знову стала жінка на ім'я Юля.
Також згадують про взаємини нової очільниці уряду й Петра Порошенка, якого Свириденко підвела під санкції РНБО.
У цьому плані показовою є історія з підписанням санкцій Фінмоніторингу проти експрезидента. СБУ відмовилась їх вносити, а Денис Шмигаль як прем’єр – підписувати. Тому під ними стоїть підпис Свириденко. Тобто Свириденко, а не прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підписала подання до Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти Порошенка. Поза спиною її називають «Ручка», тому що Свириденко була міністром і віцепрем’єром, яка підписувала все, що від неї хотіли.
"Нова премʼєр Юлія Свириденко боїться навіть глянути на Петра Порошенка - страшно! А що ж тоді скаже Єрмак? В цьому фото все ставлення до опозиції і панічний страх влади", - пише політолог Віктор Уколов, наближений до опозиції.
Втім, крім жартівливих реакцій на ротації у Кабміні, є й цілковито серйозні.
Письменник Сергій Сингаївський пише про свої очікування від призначення посла України в США: "Я чекав на результат мовчки, хоча кілька разів підходило аж до горла. Щоразу думаєш - це вже межа абсурду, і щоразу ця шайка-лєйка доводить тобі, що ти лох, що це ще не край, хай яким очевидним воно здається. Бо, якщо не влаштовує прем'єр-міністр, як можна ставити його на міністра оборони воюючої країни? Де сенс, де логіка, як в анекдоті про хлопчика, якого вчитель виставив з класу, бо той ненавмисно пукнув? А міністра оборони воюючої країни, якщо він не виконує своїх обов'язків (бо інакше за що і навіщо міняти його під час війни), як можна призначати послом до США? Слава Богу, там у когось іще лишилися крихти розуму..."
Філософ Олексій Панич реагує на призначення членів Кабміну:
"Мій короткий коментар до цього списку:
1. Тарас Качка - величезний плюс. Порівняно зі Стефанішиною це якісно вищий рівень. Тут вони зі Свириденко мають шанс справді показати клас.
2. Оксен Лісовий - слава Богу, Вітренко не пройшов, отже є шанс, що нинішні заступники залишаться. На жаль, разом з іншими залишиться й Вітренко, який і далі буде в ролі "смотрящего заступника міністра", бо хто ж його зніме.
3. Герман Галущенко в ролі міністра юстиції - нагадаю, що він у цьому міністерстві колись вже був директором департаменту судової роботи. І юрист за освітою. Тож це не просто "енергетика поставили керувати правниками".
4. З Мінінформполіткультом інтрига. Але там головне питання не в тому, хто буде міністром, а в тому, чи залишаться нинішні заступники. Тут ситуація дзеркально протилежна МОН: якщо залишаться нинішні, можна чекати нових оборудок як було з Держкіно, Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» тощо.
5. Олексій Соболев - "єдиний в трьох іпостасях", тобто один на три колишні міністерства. Тут деталей не знаю, але припускаю, що просто не знайшли ще двох прийнятних кандидатів на посади міністра. ))
Решта - без коментарів з мого боку".
