Дайджест

Українські церкви можуть перетворитися на легальні структури для уникнення від мобілізації, - ЗМІ

Українські церкви можуть перетворитися на легальні структури для уникнення від мобілізації, - ЗМІ

В Україні 7726 релігійних організацій отримали статус критично важливих.

На четвертому році великої війни українська влада визначилася, як діяти з військовозобов’язаними священнослужителями, ідеться в розслідуванні "Главкому". Спочатку Кабінет міністрів вніс цих працівників духовної сфери до постанови, яка передбачає бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Це відбулося наприкінці минулого року. Вже у лютому 2025-го Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) чіткіше окреслила правила гри.

Отже, на «бронь» можуть претендувати керівники релігійних організацій, яких бачить Єдиний державний реєстр, а також священнослужителі, які працюють в релігійних організаціях на умовах трудового договору «в кількості, що є необхідною для забезпечення належної діяльності релігійних організацій». Ця певна розмитість (відсутність квот на бронювання, як в інших професіях), імовірно, створюватиме у майбутньому простір для можливих маніпуляцій.

Натомість не поталанило релігійним організаціям, афільованим з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Простими словами, ідеться про Українську православну церкву Московського патріархату на чолі з митрополитом Онуфрієм. Цю структуру визнано судами такою, що досі не розірвала контакти з Російською православною церквою на чолі з патріархом Кирилом. Держава не надаватиме «броні» служителям Московської церкви (УПЦ МП).

Голова Донецького відділення Української асоціації релігієзнавців Ілля Луковенко підтвердив «Главкому»: на релігійні організації не поширюються норми про 50% заброньованих і зарплатню не менше 20 тис. грн (з грудня 2024 року підприємства, які є критично важливими і бронюють працівників на порталі «Дія», мають підтвердити, що нарахована зарплата кандидатів на бронювання до сплати всіх податків – не менше 20 тис. грн). Тому питання про кількість заброньованих священнослужителів в умовах відсутності лімітів на «бронь» викличе найбільше складнощів на практиці. «Виникає поле для інтерпретації, а якою має бути ця кількість, скільки можна забронювати, а скільки мобілізувати, щоб не страждало «забезпечення належної діяльності релігійних організацій», – ставить питання фахівець. Він додав, що процедура бронювання має відбуватися через «Дію», за списками або заявою в електронній формі, що формує уповноважена особа ДЕСС. Крім цього, перед цим Державна служба з етнополітики та свободи совісті повинна затвердити Порядок бронювання військовозобов’язаних священнослужителів, у тому числі й відповідні необхідні для цього документи.

Як припустив експерт-релігієзнавець Ярослав Коцюба, релігійні організації самі складатимуть списки на бронювання і передаватимуть їх на затвердження. Але саме тут і можуть виникнути труднощі. Бо визначення «священнослужитель», яке запропонувала ДЕСС, має доволі широке трактування.

«Це не лише людина з відповідною богословською освітою, духовним саном, яка здійснює обряди, церемонії, ритуали, але й, яка, наприклад, займається проповідницькою чи місіонерською діяльністю. Хоча зазвичай такі функції – «релігійний промоушн» – сьогодні переважно здійснюють миряни, «низові» члени громад. Ця розмитість у визначенні поняття «священнослужитель» стосується також визначення «уповноважений на виконання/ проведення» тієї чи іншої обрядової або проповідницької діяльності», – наголосив у розмові з «Главкомом» релігієзнавець.

Коцюба впевнений: за цим переліком практично будь-якого парафіянина, працівника та члена релігійної громади можна визначити як «священнослужитель». Якщо це юридично не унормується чіткими критеріями, то релігійні організації можуть перетворитися на легальні структури для уникнення від мобілізації.

Теги: