Віцепрезидент Energy Club, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (2021-2023) Валерій Безус спеціально для ForUA.
Руйнування енергетичного сектору України залишається одним з головних пріоритетів росії. Для ворога удари по нашій енергетиці мають декілька завдань, об’єднаних головною ціллю - зруйнувати українську державу, підкорити українців знову стати частиною російської фашистської імперії, остаточно асимілюватись та втратити свою ідентичність вже назавжди. Саме такою логікою пояснюється нещадне прагнення росіян зруйнувати енергетику та енергетичну інфраструктуру і зробити життя українців у своїй державі нестерпним.
Важливо пам’ятати, що удари по енергетичній галузі - це не стільки удари по матеріальних об’єктах, а саме удари по духу українців до спротиву. Й так само як завдаються удари по фізичній інфраструктурі, завдаються інформаційні удари по тих сторонах життя українців, які життєво залежать від енергетики.
Стан справ
Зі зрозумілих причин, реальний стан енергетичного комплексу України повністю очевидний лише обмеженому колу осіб, що мають доступ до повної інформації. На період воєнного стану процес публікації та відкриття даних та звітів, як того вимагає правове регулювання енергетики поза війною, призупинений.
Суспільство та професійне середовище, для власної оцінки стану галузі, має використовувати відкриті джерела, інформація в яких є наразі обмеженою для детального аналізу. Проте, ця інформація є достатньою для розуміння масштабів викликів, що стають як перед українською енергетикою, так й національно економікою у цілому. Важливо пам’ятати, що лінія фронту проходить і по інформаційному ландшафту, що є викликом для українського суспільства.
З одного боку, демократичний режим врядування, який є стратегічним вибором українського суспільства, вимагає максимальної відкритості, обговорення та залученні різних думок. З іншого боку - ворог використовує болісні питання для інформаційних атак та інформаційного тероризму. Розуміння цього накладає як певні правові обмеження на інформаційне поле, так і виклики самообмеження українців щодо інформаційної гігієни. Чіткої та універсальної відповіді на такі виклики самообмеження немає, і кожен українець, ба більше, кожен професіонал енергетичної галузі має самостійно визначатись щодо логіки власної інформаційної поведінки, шукаючи баланс між реалізацією прав та прагнень участі у публічному врядуванні та позицією громадянина України щодо протидії намаганням росіян підірвати дух та єднання українців у супротиві.
Щодо більшості українців, що не є професійними енергетиками, то найкраща рекомендація - притримуватися “середньої лінії”. Тобто, не дозволяти собі ані зайвого песимізму, реагуючи на регулярні “все пропало” від деяких коментаторів, ані, напевно, й не буди хворобливим оптимістом, забуваючи про відповідальність за себе та свою родину, та вживаючи необхідних заходів безпеки, зокрема, й енергетичної.
Варте уваги й те, що обмеження в інформаційній політиці є викликом і для Уряду, оскільки достатня якість управлінських рішень у публічному врядуванні неможлива без залучення широких кіл стейкхолдерів - від професійного середовища до представників громадянського суспільства. Якість відповіді на цей виклик значною мірою визначає успіх державних рішень як на тактичному, так і ще більше - на стратегічному рівні.
Успішність державних рішень в енергетичному секторі є критичною для всіх українців, оскільки за інформацією, що міститься у відкритому звіті Світового Банку (Четверта Швидка Оцінка Пошкоджень та Потреб - Fourth Rapid Damage abd Needs Assessment - RDNA4), що готуються щорічно, станом на 31 грудня 2024 року пошкодження енергетичному сектору оцінюються на рівні 20,51 міліардів доларів США. Ця колосальна сума містить у собі й оцінку пошкоджень сектору теплозабезпечення на рівні 2,5 міліарда доларів США. Звертає увагу, що оцінка пошкоджень за 2024 рік виросла вдвічі, що відображає посилення терористичних атак росіян на енергетичний сектор нашої держави.
Найбільші пошкодження сегмент генерації електричної енергії (14,8 міліарда доларів США станом на кінець 2024 року), далі йде сегмент передачі енергії (2,23 міліарда доларів США), сектор нафти та нафтопродуктів (1,7 міліардів доларів США), газовий сектор (1,35 міліарда доларів США) та сектор розподілу електричної енергії (0,62 міліарда доларів США). На великий жаль, вже у поточному першому півріччі 2025 року ворог суттєво посилив атаки саме на газовий сектор, від якого залежить як стале забезпечення природнім газом українців для побутових та бізнесових потреб, так і теплозабезпечення, але і зростаюча роль газової генерації в електроенергетичному сегменті.
Відновлення, Реформи та Євроінтеграція
З початком війни перед енергетичним блоком Урядом, очевидно, постало складне питання - яким чином забезпечити ефективне функціонування енергетичного сектору у фактично перехідному етапі ринкових реформ. Спрощено - чи продовжити реформування та, чи не ввести жорсткий адміністративний режим управління національною енергетикою в умовах війни.
Фінальну оцінку ефективності Уряду можна буде дати лише після закінчення війни, але рішення принципово не відходити від курсу ринкових та євроінтеграційних реформ вже принесло свої плоди у вигляді безпрецедентної підтримки відновлення енергетичного сектору з боку Європейського Союзу та держав-членів ЄС. Напевно, такого рівня підтримки не вдалося б досягнути в умовах зупинки євроінтеграційних реформ.
Тільки завдяки створеному у співпраці з Європейською комісією Фонду Підтримки Енергетики України (Ukraine Energy Support Fund - UESF) вдалося залучити, станом на 2 квітня 2025 року, 1,150 млрд Євро допомоги (1,138 млрд Євро вже фактично передані Фонду). Загальна сума допомоги, яка включає пряму допомогу держав-членів ЄС та європейських інституцій, є значно більшою. Без цієї допомоги підтримувати достатній рівень функціонування національної енергетики навряд би вдалося.
Зрозуміло, що загальні масштаби проблем та збитків, що накопичилися в енергетиці України, вартують значно більших сум аніж суми наданої допомоги. Але без продовження, та й навіть посилення реформ та євроінтеграційних заходів, перспектива залучення фінансового ресурсу для розв’язання проблем та відновлення й розвитку національної енергетики є абсолютно примарною. Й це питання, що стосується кожного українця, бо неодмінно вплине на вартість енергії для всіх споживачів.
За даними згаданого звіту RDNA4 Світового Банку, загальні потреби на відновлення сектору енергетики станом на грудень 2024 року оцінюються у 67,78 млрд доларів США. Без зовнішньої допомоги вся ця сума цілком має лягти на плечі поколінь українців. Й до цієї суми варто додати обсяг боргів в енергетичному секторі, що сягають вже сотень мільярдів гривень, і які, здебільше, ще доведеться повертати або компенсувати.
Перспективи
Постає критичне питання - яким чином врятувати національну енергетику не тільки у поточному моменті, але й забезпечити її адекватне функціонування та розвиток на майбутнє, адже від якості такого розвитку залежить і конкурентоспроможність всієї економіки нашої держави на багато десятиріч уперед?
Відповідь на це питання постає, перш за все, у площині відповідальності самих українців, давно вже час позбутися хибних соціалістичних ілюзій нібито є якесь інше гарантоване джерело достатку нації, окрім сумлінної праці та відповідальної позиції громадян. По-перше - це відповідальність за власні рішення щодо споживання енергії та недопущення боргів за таке споживання. Бо саме борги - це найдорожчий кредит, який доводиться виплачувати так чи інакше. По-друге - це відповідальність за наполегливість у проведенні ринкових та євроінтеграційних реформ, що критично важливі заради залучення міжнародної допомоги та інвестицій в енергетичний сектор. Бо цивілізовані інвестиції - це найдешевший кредит та мінімальне навантаження на поточне й майбутні покоління, ба більше - це можливості для прискореного економічного зростання. Й чим свідоміші та патріотичні будуть українці щодо власної відповідальності, тим світліші перспективи будуть і в національної енергетики, і в національної економіки.
