У Міністерстві закордонних справ України заперечили твердження про нібито заборону в Україні партії закарпатських угорців.
Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий у відповідь на запит "ЄвроПравди" щодо заяви угорського міністра закордонних справ Петера Сійярто.
Георгій Тихий назвав неправдою заяви про нібито підготовку заборони в Україні діяльності партії партію КМКС.
"Наша офіційна відповідь проста: жодних подібних дій щодо згаданого товариства не вчинялося. Повідомлення у ЗМІ, що стверджують протилежне, неправдиві. Наші двосторонні відносини і так мають достатньо проблем, які потрібно вирішувати; не потрібно додавати до цього переліку ще й усякі безпідставні повідомлення ЗМІ", – прокоментував речник.
Перед цим низка проурядових угорських медіа, зокрема Magyar Nemzet, з посиланням на неіснуючі джерела повідомили про нібито наміри України заборонити партію КМКС.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що чекає "негайних пояснень від уряду України щодо повідомлень у ЗМІ про заборону партії, що представляє інтереси угорської громади Закарпаття".
Історія сепаратистських намагань угорських політиканів на Закарпатті
У 2012 р. посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр повідомив, що Угорщина підтримує ідею створення в Закарпатській області автономії для угорської громади.
У жовтні 2013 року депутат Європарламенту від угорської партії Йоббік Бела Ковач на форумі у Берегові заявив, що створення Притисянського округу на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення є умовою для приєднання України до ЄС.
У 2017 році Міністерство закордонних справ Угорщини повідомило українському посольству про акцію 13 жовтня під гаслом Самовизначення для Закарпаття.
Організаторами акції виступила угорська право-радикальна партія Йоббік.
У травні 2019 року лідер угорської праворадикальної партії Йоббік Томаш Шнайдер відвідав з приватним візитом село Вари біля якого для будівництва доріг почали використовувати колишні відвали Мужіївського золоторудного родовища та заявив про наявність радіації в них, а також про необхідніть отримання Закарпаттям автономії.
Через підконтрольних політиків і громадські організації в Україні Будапешт вкотре намагається створити в українському Закарпатті Притисянський виборчий округ, який, на перший погляд, є демократичним інструментом волевиявлення закарпатських угорців, але насправді несе приховану загрозу суверенітету України.
Інформаційна «розкрутка» питання створення угорського виборчого округу на Закарпатті стартувала під час передвиборчої кампанії з виборів Президента України навесні 2019 року.
У березні народний депутат України та голова Товариства угорської культури Закарпаття (угор. KMKSZ) Василь Брензович подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України за відмову у створенні так званого Притисянського виборчого округу.
Йдеться про визначення окремого виборчого округу на території 4-х районів Закарпаття вздовж річки Тиса, де компактно проживають етнічні угорці, нібито з метою обрання нацменшиною свого представника у Верховній Раді, яким, до речі, і є сам Брензович.
Причому, готуючись до того, що суд ймовірно підтримає законну відмову ЦВК, угорці почали діяти на рівні місцевих рад Закарпаття.
17 травня, на черговій сесії Берегівської міськради, голова найбільшої проугорської фракції Демократичної партії угорців України (ДПУУ) Кароліна Дорчі, відома своєю антиукраїнською позицією[джерело?], планувала зачитати звернення депутатів до ЦВК щодо створення Притисянського угорського виборчого округу на Закарпатті.
Однак, за відсутности кворуму, сесія міськради так і не відбулась.
30 травня 2019 року стало відомо, що Уряд Угорщини виділяє 2,5 мільярди форинтів (понад 7.500.000 євро) на широкомасштабну програму підтримки угорської культури на Закарпатті. На пресконференції у Будапешті Іштван Грежа, уповноважений угорського міністра, відповідальний за розвиток співпраці між областю Саболч-Сатмар-Берег і Закарпаттям назвав це «угорською культурною експансією».
Першим етапом цієї програми є реконструкція Угорського національного театру в Берегові, де має розміститися також культурний центр імені Шарі Федак. За словами Іштвана Грежі далі розпочнеться підтримка закладів культури по всьому Закарпаттю. Ця програма потребує коштів у 2,5 мільярди форинтів. Це дозволить завершити реконструкцію будинків культури в Шаланках та Пейтерфолво.
"Після угорських "миротворчих" дзвінків до Москви по українських містах і громадах летять смертоносні ракети та дрони. Дії угорської сторони ще більш віддалені від миротворчості, аніж її заяви. Угорщина послідовно закликає залишити Україну, яка захищається від російської геноцидної агресії, без зброї для самозахисту, перешкоджає фінансуванню посилення обороноздатності України, підвищенню санкційного тиску проти агресора та іншим критично важливим рішенням. Все це не має нічого спільного з прагненням відновити мир", — мовилося в заяві МЗС щодо ініціатив прорашистської Угорщини стосовно різдвяного перемир'я 2025 року.
Українське відомство закликало угорських політиків "припинити аморальні маніпуляції на темі миру та Різдва Христового, утриматися від односторонніх контактів із державою-агресором, які підривають спільні зусилля з відновлення справедливого миру".
"На заваді миру стоїть лише Росія та її одержимий війною диктатор. Україна прагне миру на своїй землі як ніхто інший в світі. Саме на досягнення справедливого та стійкого миру спрямовані спільні зусилля нашої держави та її партнерів. Україна завжди дотримується принципів чесного діалогу та взаємної поваги. Ми продовжимо конструктивні контакти з нашими партнерами, які щиро прагнуть завершення війни, а не поразки України", — зазначили українські дипломати.
До слова, свого часу письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."
